Головна Головна -> Інше українською -> Право -> Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення. Конституційний статус Кабінету Міністрів

Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення. Конституційний статус Кабінету Міністрів

Назва:
Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення. Конституційний статус Кабінету Міністрів
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
11,15 KB
Завантажень:
307
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Тема. Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення. Конституційний статус Кабінету Міністрів.
Мета: – ознайомити студентів із статусом Президента України та Кабінету
Міністрів;
– виховати розуміння студентами розподілу влади на три гілки;
– розвинути світогляд студентів.
Хід лекції.
План.
Порядок обрання Президента.
Повноваження Президента Украйни.
Статус Ради національної безпеки і оборони.
Припинення повноважень Президента.
Система органів виконавчої влади.
Утворення та припинення повноважень Кабінету Міністрів
Література
Конституція України – К., 1996
Конституційне право України – К., 1999
Основи правознавства – К., 1998
Основи конституційного права України – К., 1997
Основи конституційного права України – К., 2000
1. Президент — це, як правило, одноособовий виборний голова держави в країнах з республіканською формою правління, який обирається її громадянами на 4–7 років. Ця посадова особа очолює державу в 150 країнах світу. Вперше інститут президентства виник в США. Інститут президентства, як правило є одноособовий, хоча трапляються й колегіальні випадки президентства (Уругвай).
У президентській республіці президент є главою виконавчої влади (США і Бразилія).
У напівпрезидентській республіці повноваження президента значно ширші і вагоміші ніж у парламентській республіці. Вони наділяються конституціями досить значних повноважень в галузі виконавчої влади. Загальною рисою статусу президента в такій державі є прагнення поставити президента над традиційними гілками влади, над всіма інститутами влади, причому у самостійній якості арбітра, координатора щодо органів державної влади, держави і суспільства.
Інститут Президента України як глави держави є порівняно новим явищем у політичному житті і державному будівництві України. Спочатку президент був найвищою посадовою особою в державі, потім главою держави і виконавчої влади, а нині за чинною Конституцією є главою держави.
Теоретичною основою встановлення інституту президентства на даному етапі була насамперед Концепція нової Конституції України, схвалена верховною радою ще19 червня 1991 р..
1 грудня відбулись вибори Президента, під час яких було вперше на конституційній основі шляхом прямих виборів обрано Президента України. Однак остаточно статус Президента України був визначений Конституцією України 1996 р.
Характер виборів Президента зумовлюється в кожній країні насамперед його статусом глави держави, глави держави і виконавчої влади. Якщо Президент є лише главою держави, він обирається її парламентом. Якщо ж він є главою держави і главою виконавчої влади то він обирається народом.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.
Принцип загальності виборів Президента передусім означає, що всі громадяни України, які на день голосування досягли вісімнадцяти років, мають право брати участь у його виборах. Не мають права голосу лише громадяни, що визнані судом не дієздатними.
Разом з тим чинна конституція передбачає ряд умов (цензів), яким має відповідати кандидат на пост Президента зокрема, щодо віку, місця проживання, володіння державною мовою і т. п.
Президентом може бути обраним громадянин України, що досяг 35 років, має право голосу, проживає на Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Одна і таж особа не може бути Президентом більш ніж два строки підряд. Поряд з вимогами до кандидата на пост Президента існують обмеження і щодо особи президента. Відповідно до ст. 103 Президент не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною чи підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємств, що має на меті одержання прибутку.
Принцип рівності виборів означає, що громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах, тобто мають рівні права і мають рівність перед законом.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Інше на тему: Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення. Конституційний статус Кабінету Міністрів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок