Головна Головна -> Інше українською -> Право -> Магістерська робота Політико-правовий інститут народної законодавчої ініціативи: доцільність та перспективи конституційного запровадження в Україні

Магістерська робота Політико-правовий інститут народної законодавчої ініціативи: доцільність та перспективи конституційного запровадження в Україні

Назва:
Магістерська робота Політико-правовий інститут народної законодавчої ініціативи: доцільність та перспективи конституційного запровадження в Україні
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
64,24 KB
Завантажень:
324
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42 
Політико-правовий інститут народної законодавчої ініціативи: доцільність та перспективи конституційного запровадження
в Україні
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
 


Зміст
ВСТУП………………………………………………………………........................3
РОЗДІЛ І. Народна законодавча ініціатива як політико – правовий інститут, форма безпосередньої демократії………………………………………………...10
РОЗДІЛ ІІ. Народна законодавча ініціатива в зарубіжних державах: витоки, становлення, сучасний стан………………………………………………………25
РОЗДІЛ ІІІ. Перспективи запровадження конституційного інституту народної законодавчої ініціативи в Україні ……………………………………………….50
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………70 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ……………………...77
ДОДАТКИ ………………………………………………………………...………89


Вступ
Актуальність теми дослідження. Проголошені 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй (ООН) принципи “Загальної декларації прав людини” закріплені у законодавстві багатьох держав, у Конституції України, зокрема. З огляду на предмет дослідження звернемось до статті 21 Декларації, у якій стверджується, що “кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників” (пункт 1) та “воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування (пункт 3) [2]. Порівняймо з нормами чинної Конституції України: “народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина перша статті 5) та “громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування” (частина перша статті 38), які розвинуті нормами статей 69-71 розділу ІІІ “Вибори. Референдум” [9].
Поза вагомістю конституційного регулювання безпосередньої демократії дієвими в Україні стали тільки вищі форми народного волевиявлення – вибори і референдуми. Вибори проводяться в Україні перманентно, здебільшого позачергові – міських, селищних, сільських голів, депутатів місцевих рад.
Доленосним є всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року, який надав найвищої юридичної сили Акту проголошення незалежності України і, по суті, став легітимною формою відродження національної державності. В наступному всеукраїнські референдуми (а проведено лише один всеукраїнський референдум за народною ініціативою 16 квітня 2000 року), радше спроби їх ініціювання, перетворились на засіб боротьби конкурентних політичних еліт (політичного класу – за визначенням В.М. Литвина) за право ділити політико-правовий простір, здійснювати визначальний вплив на події в суспільстві. Місцеві ж референдуми в Україні проводяться (частіше ініціюються) епізодично та й переважно безрезультатно.
Конституція України передбачає можливість здійснення народного волевиявлення і через інші форми безпосередньої демократії, зокрема дорадчі опитування, народні обговорення тощо. Інші відомі світовому конституціоналізму форми використовуються в Україні епізодично, насамперед тому, що конституційно не визначені. Зауважимо, що загалом у вітчизняній та зарубіжній юридичній науці немає єдності поглядів щодо цих форм.
Перспективи конституційного закріплення нових форм безпосередньої демократії прямо пов’язані із оновленням Основного Закону держави. Проте, переструктурування владних інституцій: “нова” вертикаль виконавчої влади, “нова” коаліція у парламенті, нагальна потреба законодавчого регулювання проблем мінімізації наслідків світової фінансово-економічної кризи на якийсь час знизили дискусійну тональність щодо здійснення конституційних змін.
Поза риторикою політиків та засобів масової інформації щодо їх потреби, глибини та формату, привертає увагу, сформульований ще у 2008 році Президентом України В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42 



Інше на тему: Магістерська робота Політико-правовий інститут народної законодавчої ініціативи: доцільність та перспективи конституційного запровадження в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок