Головна Головна -> Інше українською -> Психологія -> Основні функції спілкування та особливості їх реалізації у роботі керівника

Основні функції спілкування та особливості їх реалізації у роботі керівника

Назва:
Основні функції спілкування та особливості їх реалізації у роботі керівника
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
5,59 KB
Завантажень:
361
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
“Психологія ”
на тему:
Основні функції спілкування та особливості їх реалізації у роботі керівника


ПЛАН
Вступ.
1.Оновні функції спілкування та особливості їх реалізації у роботі керівника.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ
Психологія формувалась упродовж століть і бурхливо розвивається в сучасних умовах науково-технічного поступу в нерозривному взаємозв'язку з іншими галузями наукового знання і суспільної практики. Психологія як наука становить систему пов'язаних між собою та з іншими науками галузей. В першу чергу це соціальна, історична, економічна, етнічна, юридична, політична психологія, психолінгвістика та психологія мистецтва.
Сучасна психологія являє собою досить розгалужену систему наукових дисциплін, які знаходяться на різних ступенях формування, пов'язані з різними галузями практики.
1.Основні функції спілкування та особливості їх реалізації
у роботі керівника
Спілкування — складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що по-роджується потребами у спільній діяльності і включає обмін інформацією, сприймання й розуміння іншої людини, вироблення єдиної стратегії взаємодії; взає-модія суб'єктів, спрямована на зміни у стані, поведінці та особистісно-смислових особливостях партнера.
Зміст та засоби спілкування визначаються соціальними функціями осіб, що спілкуються, їх статусом у структурі сус-пільних стосунків, належністю до тієї чи іншої спільності. Людське суспільство немислиме без спілкування, яке виступає як засіб «цементування» індивідів та як засіб розвитку самих індивідів. Саме звідси випливає існування спілкування як ре-альності суспільних стосунків. Мабуть, саме це дало можли-вість А. Сент-Екзюпері намалювати поетичний образ спілку-вання як «єдиної справжньої розкоші, що є у людини».
Враховуючи складність спілкування як соціально-психо-логічного процесу визначимо його основні функції: комуні-кативна, перцептивна, інтерактивна.
Комунікативна функція — це обмін інформацією між особами, що спілкуються. Перцептивна функція означає процес сприймання один одного партнерами по спілкуван-ню та встановлення на цій основі взаєморозуміння. Інтерак-тивна функція полягає в організації взаємодії між партнера-ми, тобто в обміні не тільки знаннями, ідеями, а й діями, вчинками.
Відповідно, спілкування не можна вважати суто інформа-ційним процесом, який, наприклад, має місце при взаємодії людини з машиною (комунікатор — реципієнт). Спілкування людей — це, насамперед, процес взаємної активності: інфор-мація не тільки передається, а й формується, уточнюється, розвивається, при цьому передбачається, що у відповідь на послану інформацію буде одержано нову. По-друге, партнери впливають один на одного з тією чи іншою метою, виника-ють певні стосунки. По-третє, обмін інформацією можливий лише за умови, що суб'єкти розуміють один одного, тобто од-наково сприймають значення слів, що промовляються. Не ви-падково Л. Виготський відзначав, що «думка ніколи не дорів-нює прямому значенню слова».
Складність спілкування визначає різноманітність його видів. Класифікацію його можна проводити за різними озна-ками. Наприклад, за суб'єктам діяльності виділяють: міжособистісне — при безпосередніх контактах двох чи більше осіб; міжгрупове — контакти з іншою первісною групою чи окре-мим її представником; соціальне — суб'єктом виступає вели-ка група, спільність людей чи суспільство в цілому. Залежно від засобів, що використовуються, спілкування може бути: ма-теріальним — за допомогою трудових дій, окремих операцій, результатів діяльності, що виконують додаткову комунікатив-ну функцію; знаковим — за допомогою знакових систем (на-приклад, мови, азбуки Морзе, азбуки Брайля для глухонімих); позазнаковим або смисловим — за допомогою жестів, міміки, пантоміміки тощо. За ознакою наявності посередників між комунікантами спілкування буває опосередкованим та без-посереднім. Безпосереднє («віч-на-віч») історично виникло раніше, спочатку за допомогою міміки та жестикуляції, пізні-ше розвинулась мова; опосередковане — стало можливим у зв'язку з появою писемності і технічних засобів зв'язку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Інше на тему: Основні функції спілкування та особливості їх реалізації у роботі керівника

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок