Головна Головна -> Інше українською -> Релігієзнавство -> Релігійні вірування найдавніших мешканців Крилоської гори та її історичних околиць

Релігійні вірування найдавніших мешканців Крилоської гори та її історичних околиць

Назва:
Релігійні вірування найдавніших мешканців Крилоської гори та її історичних околиць
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
8,58 KB
Завантажень:
141
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РОБОТА
до диференційованого заліку
на тему:
Релігійні вірування найдавніших мешканців Крилоської гори та її історичних околиць
2001 р.


Знаменитий дослідних старожитностей Галича, археолог Ярослав Пастернак, дошукуючись першоджерел релігійних вірувань древньо-го населення Українських Карпат, звернув увагу на поховальні звичаї та обряди носіїв різноманітних археологічних культур. У них він ба-чив ключ до розгадки зародження та еволюції релігійних вірувань ста-родавніх мешканців України. На думку вченого, історія поховального обряду це водночас — історія розвитку релігійних вірувань людства. „Згідно з повсякчасною вірою цілого людства та, з навчанням Христової церкви факт позагробового життя є незаперечний. Одні уявляють І собі його більш фізично, другі вірять, правильно, тільки в безсмертність душі, але всі разом вірять, що життя людини не кінчиться з її фізичною смертю на цім світі, бо матерія є незнищима, а дух безсмер-тний", — до такого висновку приходить дослідник.
За найновішими археологічними даними, заселення праісторичних околиць Галича розпочалося в час пізнього палеоліту (38-11 тисяч ро-ків тому). Якраз на цей час у стародавніх мешканців Європи сформу-валися виразні релігійні уявлення.
Розкопуючи найдавніші поховання, археологи виявляють прямокутні гроби, вкопані в землю або видовбані у кам'яних породах. Дбайливе ставлення до покійників на світанку праісторичної доби свідчить про появу віри в давньої людини у позагробове життя. Небіжчиків склада-ли як до сну, згинаючи відповідно руки і ноги, часом сильно скорчив-ши їх, або ж зв'язавши докупи. Частина вчених пояснює такий обряд бажанням мешканців старого континенту віддати покійників в лоно землі, подібно до позиції, у котрій людина приходить на світ з лона матері. Я. Пастернак вважав причиною скорчування і зв'язування по-мерлих страх живих перед тим, аби мерці не ходили по світу і не тур-бували земне життя .
Розкопки двох могил у Крилосі: „На Углерисках" (1939) і в лісі „Діброва" /1936/, проведені археологом, переконали його, що сучас-ники молодшої кам'яної доби вірили у воскресіння покійника в потой-бічному світі, де він провадив матеріальне життя, подібне по земного. Для облегшення його долі „на тому світі", у гроби небіжчикам клали харчі в глиняних посудинах і крем'яні знаряддя птаці. Крім того, тіло покійників було вкрито червоною фарбою природного походження — вохрою. Зародження і розвій такого звичаю вчений пояснював тим, що вохра мала служити покійникам для татуювання в містичному житті на другому світі, вона символізувала очисний вогонь для легшого пе-реходу духа покійника на „той світ".
Сучасний дослідник О. Братко-Кутинський тлумачить велику кількість червоної вохри, якою в неоліті посипали небіжчиків, уяв-леннями наших предків про її вті-лення як земного вогню, тепла і до-машнього вогнища померлого. Об-ряд пережив тисячоліття і зберіг-ся в козацькому звичаю вкривати померлого червоною тканиною.
У молодшій кам'яній добі — неоліті спостерігається велике ба-гатство похоронних обрядів, обу-мовлених кращими природніми об-ставинами, вищим ступенем куль-турного розвитку і більшою мате-ріальною спроможністю людсько-го суспільства. Тоді виникає звичай споруджувати МОГИЛЬНІ будівельні водити своє позагробове життя.
Найпростішою формою могильної споруди була звичайна гробова яма, в якій скорченого покійника з харчами та поховальними дарами господарсько-побутового призначення присипали землею. Польський археолог Т. Сулімірський, розкопуючи у 1934-1936 роках могильник комарівської культури (ХУ-ХІ ст. до Н. X.), за 10 кілометрів на північ від сучасного Галича, в одній групі могил разом із „шнуровою" керамі-кою, крем'яним і камінним знаряддям, віднайшов бронзові прикраси і п'ять золотих ковтків. У кургані №6 знайдено бронзовий кинджал в дерев'яній оправі, бронзову шпильку і золотий перстень. В кургані №28 до поховального інвентаря входила золота підвіска, а в кургані залишки дубової шкатулки, у якій знаходилась бронзова шпилька, брас-лет та намисто із золотими підвісками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Інше на тему: Релігійні вірування найдавніших мешканців Крилоської гори та її історичних околиць

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок