Головна Головна -> Інше українською -> Туризм -> Деякі специфіки і особливості міжнародних та дипломатичних прийомів, що можуть виникнути

Деякі специфіки і особливості міжнародних та дипломатичних прийомів, що можуть виникнути

Назва:
Деякі специфіки і особливості міжнародних та дипломатичних прийомів, що можуть виникнути
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
41,47 KB
Завантажень:
1
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Лекція 10
Тема: Деякі специфіки і особливості міжнародних та дипломатичних прийомів, що можуть виникнути

План
Приклади курйозних випадків у дипломатичній практиці.
Деякі дипломатичні хитрощі,що використовуються для уникнення неприємних ситуацій та приклади їх застосування.(СР)

Приклади курйозних випадків у дипломатичній практиці.

ДИПЛОМАТИЧНІЙ НАУЦІ і практиці мистецтво встановлювати потрібні контакти, підтримувати і розвивати їх, а також мистецтво вести дипломатичні бесіди в різних умовах і на різних рівнях, як в діяльності зовнішньополітичного відомства своєї країни, так І в роботі дипломатичного представництва за кордоном, має неоціненне значення. Тому що лише в результаті встановлення потрібних та корисних контактів, з бесід під час цих контактів, з отриманих відомостей, пропозицій, заперечень, із висловлених поглядів і намірів створюється той загальний потік інформації, аналіз якої значною мірою допомагає закласти основу для вироблення пропозицій, які виносяться на розгляд директивних органів своєї країни. «Результат важливих справ,— писав Г. Нікольсон, — може залежати від того, які зв?язки він (посол чи дипломат.— авт.) має і підтримує під час свого перебування на посту, від того, наскільки йому довіряють в країні перебування і від його вміння і такту...» (І)
Вже цитований вище Жюль Камбон з цього приводу писав: «Дипломат... повинен ставитися з повагою до особи, з якою хоче мати справу, говорячи інакше, повинен рахуватися з почуттями країни, в якій він веде переговори».(2)
Можна тут навести і поради відомого радянського дипломата І. М. Майського, який писав, що для дипломата дуже важливо:
—добре знати історію, культуру, літературу, мистецтво, сучасне життя, пресу, телебачення, радіо, театр іт. ін. країни, в якій акредитований;
—добре практично знати країну (знайомитися з країною, здійснювати поїздки по ній, відвідувати міста і села, порти, підприємства, культурні заклади, пам?ятники старовини, політичні і громадські інститути);
- мати хорошу сітку зв?язків в найрізноманітніших колах країни перебування і не тільки серед чиновників МЗС і офіційних установ, але і серед політиків та журналістів, бізнесменів і громадських діячів, лідерів профспілкового руху і служителів церкви, діячів науки, культури і мистецтва, спортсменів. не боятися «інакомислячих». Дипломат повинен мати зв?язки, по можливості, зі всіма партіями, зі всіма групами, і чим ширші — тим краще. (3) Глибоке вивчення різноманітних факторів, що визначають внутрішньополітичне становище країни і впливають на ЇЇ зовнішню політику, тенденцій розвитку цих факторів, а також людей, які стоять біля керма великої політики, очолюють і беруть участь в різних опозиційних течіях і угрупованнях — всього багатогранного життя країни перебування, можливе лише в тому випадку, коли дипломатичне представництво здійснює це планомірно і комплексно, використовуючи всі законні форми і методи нагромадження інформації: офіційні зв?язки, ЗМТ, живі контакти з найвпливовішими особами країни перебування — тобто з тими, хто творить політику і бере участь у формуванні громадської думки.
Основні методи встановлення контактів загальноприйняті — це візити, прийоми і т. п. Але, використовуючи ці методи, треба враховувати найтонші нюанси людських стосунків і специфіку кожної країни.
Хотілось би у цьому зв?язку навести приклад зі свого особистого досвіду. Приступивши до роботи Генеральним консулом ще колишнього СРСР в Кракові (тоді —ПНР), я вніс пропозицію вищим інстанціям про бажання і доцільність нанести візит одному з найвідоміших і найвпливовіших діячів польської католицької церкви митрополиту Краківському, кардиналу Ф. Махарському, особі дуже близькій до Папи Римського Іоанна-Павла II, але отримав категоричну відмову. Мовляв, не варто радянському дипломатові зустрічатись з високопоставленим релігійним сановником, якщо достатньо контактів з партійними і державними діячами, які мають реальну владу. Але саме тоді ця «реальна влада» внаслідок незворотних процесів розвалу «комуністичної системи», в тому числі і занепаду соціалізму в Польщі, вислизала з рук правлячої комуністичної бюрократії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Інше на тему: Деякі специфіки і особливості міжнародних та дипломатичних прийомів, що можуть виникнути

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок