Головна Головна -> Інше українською -> Історія всесвітня -> Перша спроба ліберальних реформ в Росії 1801-1803 роках.

Перша спроба ліберальних реформ в Росії 1801-1803 роках.

Назва:
Перша спроба ліберальних реформ в Росії 1801-1803 роках.
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
31,70 KB
Завантажень:
263
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Перша спроба ліберальних реформ в Росії 1801-1803 роках.
Перша чверть ХІХ століття епоха правління в Російській імперії імператора Олександра І (1801-1825). Він зайняв престол в результаті двірцевого перевороту, при якому був вбитий його батько, імператор Павло І, в зв’язку з незадоволенням його зовнішньої і внутрішньої політики дворянською верхівкою. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России.- М.: Высшая школа, 1983.-С.138. 12 березня 1801 року Олександр І очолив найбільшу державу у світі, яка розкинулася на 18 мільйонів квадратних кілометрів і в якій жило 33 мільйона чоловік Валлотон А. Александр І. – М.: Прогресс, 1991.- С.57.
В маніфесті 12 березня 1801 року імператор прийняв на себе зобов’язання керувати народом "по законам і по серцю своєї премудрої бабусі (Катерини ІІ)". В указах і приватних бесідах імператор проголошував основне правило, яким він повинен був керуватися: на місце особистого свавілля впроваджувати стійку законність. Імператор неодноразово вказував на основний недолік, яким переслідував російський державний порядок. Цим недоліком Олександр І називав "свавілля нашого правління". Ключевский В.О. Сочинения в 9 т., т.5.- М.:, 1989.-С.212
В вищезгаданому маніфесті Олександр І обіцяв встановити справедливість в суді, а також турбуватися про благополуччя своїх підданих. Виступаючи проти деспотизму батька, Олександр І скасував найбільш одіозні розпорядження Павла І. Олександр І поновив скасовану Павлом І "Жалувану грамоту дворянству і містам", оголосив широку амністію людям, які зазнавали переслідування в часи правління колишнього імператора. Був знову дозволений безперешкодний в’їзд і виїзд за кордон, а також ввезення іноземних книг. Скасовані обмеження на торгівлю з Англією, регламентації, о стосувалися побуту, одягу, суспільної поведінки, які дратували більшість населення. Ці заходи надавали правлінню ліберального характеру. История СССР XIX- начала ХХ века / Под ред. Федоова.- М.: Высшая школа, 1981.-С.26.
Натхненником ліберальних поглядів Олександра І був його вихователь Фредерик Сезар де Лагарп. Саме він вчив Олександра І ідеям французького просвітництва і гуманізму, які залишили значний слід в душі молодого імператора. Российские самодеравцы (1801-1917). Под ред.А.П.Корелина.- М.:Международные отношения, 1994.-С.34
Чималий вплив на великого князя мала імператриця Катерина ІІ, яка з дитинства виховувала його в дусі просвітницького абсолютизму. Вона склала для нього "Азбуку", в якій були закладені принципи гуманістичного виховання. Олександр виростав в обстановці, яка не обмежувала особистість, а була властивою просвітницьким європейським сім’ям. Все це підготувало підгрунтя для Лагарпових ідей. Сахаров А. Александр І. к истории жизни и смерти// Наука и жизнь. – 1993.-№2. –С.98.
Адам Чарторижський, член Негласного комітету, про який мова піде нижче, в своїх спогадах писав: "Він говорив мені, що ненавидить деспотизм скрізь, в якій формі він би не проявлявся, що любить свободу, яка має належати людям, що він надзвичайно цікавиться Французькою історією і що не схвалюючи цих жахливих подій, все ж бажає успіхів республіці і радіє їм" Российские самодержавцы (1801-1917) /Под ред. А.П.Корелина.- М.: Международные отношения, 1994.-С.35..
Перші заходи у внутрішній політиці Олександра І не можна розглядати за межами його прагнень виправдати своє воцаріння на престол бажанням "принести щастя людям" Рамбо А. История древней и новой России. – Смоленск: Русич, 2001.- С.547..
Слід зазначити, що серед столичного дворянства, яке формувало тогочасну суспільну думку і могло впливати на діяльність уряду, можна виділити три основні течії. Першою є реакційна течія, яка вважала недоторканним сам принцип самодержавства і виступала проти глибоких політичних реформ. Друга – сенатська партія, так звана партія "старців", яка складалася з вельмож Катеринського часу. Третя – ліберальна течія, яка виступала за широкі державні реформи в "дусі часу" всі свої надії щодо перетворень вони покладали на монарха Ерошкин Н.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Інше на тему: Перша спроба ліберальних реформ в Росії 1801-1803 роках.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок