Головна Головна -> Інше українською -> Логіка -> Логіка як наука

Логіка як наука

Назва:
Логіка як наука
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
13,28 KB
Завантажень:
3
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Логіка як наука
Формальна логіка є наука про закони й форми правильної побудови думки.
Формальна логіка вивчає закони і правила, яким підлягає мислення людини в процесі пізнання нею істини. До завдань формальної логіки не входять дослідження того, чому наше мислення набуває форму понять, суджень, умовиводів, як складалися ці логічні форми у процесі становлення людини і її мислення, що являли вони собою на ранньому ступені розвитку мислення, яку пізнавальну роль виконує кожна логічна форма, взаємозв'язок форми мислення і т. д. Ці й інші питання, що відносяться до логічної природи і сутності форми мислення, з'ясовує діалектична логіка. Формальна ж логіка досліджує лише одну сторону мислення їхню структуру. Цим вона відрізняється від усілякої іншої науки, що вивчає мислення людини.
Формальна логіка досліджує форми мислення як форми відтворення відносно постійних, якісно визначених предметів і явищ, стійких зв'язків і відносин. Вона вивчає структуру готових, що склалися, форм мислення, відхиляючись від процесу їх формування і розвитку.
Формальна логіка, вивчаючи мислення з боку його логічної структури, відхиляється від конкретного змісту думки. Але формальна логіка не байдужа до змісту думки взагалі; вона вивчає логічні форми як змістовні, а не чисті форми. Формальна логіка відокремлюється від конкретного змісту, щоб виявити структуру логічних форм, розкрити закони будови і зв'язків думки. У самому ж процесі мислення закони і правила формальної логіки настільки тісно пов'язані з конкретним змістом, що ми не можемо перевірити їхню дію, не звертаючись до конкретного змісту думки. Так, щоб перевірити, чи дотримано у процесі того чи іншого міркування вимоги закону тотожності, ми маємо співставити думки (поняття) за їхнім змістом.
Логіка ніколи не була нейтральною стосовно філософської боротьби. У логіці завжди існувало (й існує) чимало різноманітних шкіл і течій, котрі в залежності від розв'язання основного питання філософії групуються навколо двох напрямків: матеріалізму й ідеалізму.
Як відомо, основним питанням філософії є питання про відношення мислення до буття, свідомості людини до природи. Основне питання філософії має два напрями. Перший з них питання про те, що первинне: матерія, природа чи мислення, дух, свідомість. Філософи, котрі визначають первинність природи, матерії, буття і вторинність духу, свідомості, мислення людини, складають різні школи матеріалізму. Ті ж філософи, коли за пер
винність беруть дух, мислення, а природу, матерію вважають вторинним, похідним від духу, становлять табір ідеалізму.
Другим напрямком основного питання філософії є питання про те, чи здатна людина пізнавати світ, чи може наше мислення давати нам правильну картину світу, забезпечувати об'єктивно істинне пізнання світу. Чимало філософів, розв'язуючи це питання, визначають за можливе пізнання світу, але деякі з них заперечують цю можливість.
Єдино правильним поглядом на світ є погляд матеріалістичний. Матеріалізм спирається на науку, узагальнює її досягнення і в той же час сприяє її розвиткові.
Побудувати логічну систему, науково витлумачити питання логіки можна тільки з позицій діалектичного матеріалізму.
За своїми завданнями, за своїм відношенням до інших наук формальна логіка є наукою філософською.
Як самостійна наука логіка склалася в IV ст. до н. є. її засновником був давньогрецький філософ Аристотель (384322 рр. до н. є.), котрий першим змістовно дослідив і описав основні форми умовиводів (особливо дедукцію) і доказів, розкрив суть законів тотожності, протиріччя і виключеного третього, дав класифікацію суджень. В історії античної філософії Аристотель першим робить думку людини предметом спеціального дослідження. Його логіка наука про доказовість до заcобів обґрунтування істини.
В античну епоху аристотелева силогістика далі була розвинута стоїками. У логіці стоїків багато уваги приділялося теорії умовних і розподільних умовиводів.
У середні віки сформувалась схоластична логіка. Середньовічні мислителі продовжували тенденції у формалізації силогістики Аристотеля.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Інше на тему: Логіка як наука

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок