Головна Головна -> Інше українською -> Сценарії виховних заходів, свят, уроків -> Сценарій Нашому роду нема переводу

Сценарій Нашому роду нема переводу

Назва:
Сценарій Нашому роду нема переводу
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
5,44 KB
Завантажень:
211
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Cценарій
на тему:
Нашому роду нема переводу:


Тема. Нашому роду – нема переводу
Мета: Розвивати почуття патріота свого краю, продовжувати ознайомлювати учнів з культурною спадщиною рідного краю (традиціями, звичаями, обрядами).
(Святково прибраний клас. Грає сопілка)
1-й уч. Сяду я над бором коло хати,
Пальці покладу на сопілчину.
Та й заграю про мої Карпати,
Ніби серцем трохи супочину.
2-й уч. Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
3-й уч. Українська земле!
Де є краще? Де миліше,
Як не на Вкраїні?
Пісня на слова І.Франка “Чом, чом, земле моя?”
Учитель. Наші села, як люди – у кожного своя біографія, своя історія...
(Розповідь про Космач)
4-й уч. Село моє невідоме – та дарма.
Ну, а чого без нього були б варті
Ми з вами кожен зокрема.
Учитель. Сумна, трагічна історія нашої землі, нашої України. Скільки разів топтали нашу землю чоботи чужинців, скільки разів червоніла вона від крові і промокала від сліз! Україна! Європейські правителі мали за честь одружуватися з українками. Так славнозвісна донька Ярослава Мудрого вийшла заміж за короля Франції, а згодом стала правити цією державою.
А звичайна дівчина Маруся із невеличкого містечка Богуслава, вчинила героїчний подвиг, визволивши сотні бранців з турецької неволі.
А Настя Лісовська, донька священика із Рогатина, яка стала славнозвісною Роксоланою, будучи далеко від рідної землі – скільки зробила для свого краю!
Запряжені в турецькі аркани, брели у неволю кароокі вродливі дівчата, високі чорняві хлопці... – краса цвіт України!
5-й уч. За рікою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили.
А миленьку в полон взяли
А в долині бубни гудуть
Бо на заріз людей ведуть.
Коло шиї аркан в’ється,
І по ногах ланцюг б’ється.
Пісня “Україночка”
Учитель. Всього було в нашій історії і високого і трагічного. Як ні один інший народ у світі українці дорогою ціною: мільйонами синів і дочок, заплатили за своє право на волю, за свободу, за вічну мрію про незалежну Україну.
6-й уч. Вірш. “Україно, нене наша”.
Пісня “Червона калина”.
Учитель. Де б не жили ми, на Україні, чи за її межами, в Америці, чи в далекій Австралії, кожному українцеві дороге і любе ім’я світлого генія. Мученика і поета Тараса Григоровича Шевченка. У чорні часи української історії, коли росій2ський царизм заборонив українську мову і вважав, що українського народу взагалі не існує, поезія Шевченка закликала до свободи і тепер нагадує кожному українцеві, хто він і якого роду.
7-й уч. Вірш “Шлях до Тараса” (Ю.Рибчинський).
Учитель. Рідна земля... По ній ми ступили перший крок. Ми не пам’ятаємо його. Його пам’ятають наші батьки. Це вони – наші матері простягнули нам руки, щоб ми маленькі не впали. Це вони – наші батьки дарують нам ту першу стежину від рідного порога, і ту далеку дорогу у широкий світ.
1-уч. Вірш. “А я буду молитися” (Р.Купчинський)
Мама. Скільки цвіту в літнім гаї,
Стільки щастя Вам бажаєм,
А як більше буде треба,
Хай Господь дарує з неба!
Учитель. І де б не були ми, де б не жили ми, куди би нас не закинула доля ми завжди думками линемо до рідної домівки, до рідної хати.
Пісня “Смерекова хата”, “Душі криниця”.
Учитель. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами. Її незгасний вогник світиться теплом маминої любові, вірою в доброту, людяність. Батькова хата увібрала радощі й жалі. Злагоди й клопоти. В хаті пахне сушеними грибами, м’ятою та чебрецем.
2-й уч. Вірш “І досі спиться під горою”.
Учитель. В нашому народу є багато гарних звичаїв... У привітних господарів збиралися сусіди, старші газди на посиденьки. Тут розказували всякі бувальщини, байки, легенди.
А в довгі осінні та зимові вечори молодь збиралася на вечорниці. Тут вони пряли, вишивали, співали, танцювали. А коли заходив піст – Пилипівна, то вечорниці продовжувались. Але вже без танців.
Пісня “Зелене жито”.
Учитель. У кожній хаті коли підростала дівчина, мала бути скриня з рушниками, сорочками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Інше на тему: Сценарій Нашому роду нема переводу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок