Головна Головна -> Інше українською -> Технічні науки -> Кути встановлення передніх коліс автомобіля. Балони для стиснутих газів Особливості ураження електричним струмом

Кути встановлення передніх коліс автомобіля. Балони для стиснутих газів Особливості ураження електричним струмом

Назва:
Кути встановлення передніх коліс автомобіля. Балони для стиснутих газів Особливості ураження електричним струмом
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
6,67 KB
Завантажень:
196
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Контрольна робота
Кути встановлення передніх коліс автомобіля. Балони для стиснутих газів Особливості ураження електричним струмом


КУТИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПЕРЕДНІХ КОЛІС АВТОМОБІЛЯ.
Передні керовані ко-леса автомобіля за будь-якої конструкції моста й підвіски встанов-люються з певними кутами нахилу у вертикальній і горизонтальній площинах для зменшення опору рухові, а також спрацювання шин і витрати палива.
Кут а розвалу керованих коліс (рис. 5.4, а) утворюється між пло-щиною колеса та вертикальною площиною, паралельною поздовж-ній осі автомобіля. Якщо колесо відхилене назовні, кут розвалу вважають додатним, а в разі зворотного нахилу – від’ємним. Для нормальної роботи керованого колеса кут розвалу завжди має бути додатним, завдяки чому зменшуються зусилля на поворот керованих коліс, що полегшує керування автомобілем.
Установлюючи керовані колеса, передбачають також кут/3 нахилу осі шворня в поперечній площині й кут у нахилу осі шворня в по-здовжній площині (рис. 5.4, 6), що забезпечує повертання коліс до прямолінійного руху після повороту. Завдяки правильному встанов-ленню кутів/? і у підвищуються маневреність і стійкість автомобіля, а) також накат і термін служби шин.
У разі встановлення передніх коліс із розвалом вони намагаються! котитися в бік від автомобіля по дузі навколо певної точки. Але оскільки колеса жорстко зв'язані між собою балкою переднього мос-та, вони мають котитися з боковим проковзуванням. Щоб уникнути цього, колеса встановлюють під певним кутом до поздовжньої осі, тобто зі сходженням.
Сходження керованих коліс — це різниця між відстанями А і Б (рис. 5.4, в), яку вимірюють по внутрішніх поверхнях боковин шин у середній площині спереду і ззаду кожного колеса. Ця різниця може коливатися в межах 2... 10 мм. Сходження залежить від кутів розвалу й нахилу шворня коліс. Під час експлуатації автомобілів усі ці кути, а також сходження керованих коліс слід старанно регулювати. Вста-новлення коліс із правильним розвалом і сходженням забезпечує прямолінійне кочення, що безпосередньо впливає на термін служби шин і витрату палива.
У вантажних автомобілях конструкцією передбачено регулюван-ня тільки сходження коліс, а в більшості легкових автомобілів регу-люються всі параметри встановлення керованих коліс (табл. 5.1).
Таблиця 5.1 Параметри встановлення керованих коліс
Автомобіль | Кут розвалу | Кут нахил у шворня, ° | Сходження, мм
поперечний | поздовжній
ГАЗ-24 ГАЗ-53А
ЗИЛ- 130
МАЗ-5335 КрАЗ-257 КамАЗ-5320 УАЗ-469 | 0°±30’
1
1
1
1
1
1о30’ | 4°30’
8
8
8
8
8
8 | до 1
2°30'
2°10'
2°30'
2°30'
3
3 | 1.5...3
1.5...3
5.. .8
3...5
3...5
2...3
1.5...3
БАЛОНИ ДЛЯ СТИСНУТИХ ГАЗІВ
Балони розрізняються по місткості, конструктивним особливостям, фарбуванню. Найбільш поширені балони місткістю 40 дм3.
Кисневий балон офарблюють у блакитний колір, ацетиленовий — у білий, балон для аргону — у сірий, для вуглекислого газу і повітря — у чорний, у темно-зелений, для інших пальних газів — у червоний колір.
На верхній сферичній частині балона залишають незабарвленим місце, на якому вибивають паспортні дані балона: товарний знак заводу-виготовлювача, номер балона, масу порожнього балона, дату виготовлення, рік наступного іспиту, робоче й іспитовий тиск, місткість, клеймо ОТК. Іспиту проводять через кожні п'ять років експлуатації.
Кисень наповняється в балони до тиску 15 Мпа. Визначити кількість кисню в перекладі на атмосферний тиск можна множенням ємності балона на тиск газу в ньому (по показанню манометра). Балон місткістю 40 дм3 при тиску газу 15 Мпа (150 кгс/див2) містить кисню 40 х 150 = 6000 дм3, чи 6 м3.
Рис. 44. Балонні редуктори
ДАП-1-65 (мал. 44,6), двоступінчастий ДАД-1-65, водневий ДВП-1-65 і пропан-бутановый ДПП-1-65.
На зварювальних посадах, що харчуються від газопроводу, установлюються мережні редуктори : кисневий ДСК-66, ацетиленовий ДАС-66, пропановий ДПС-66 і метановий ДМС-66.
Для централізованого харчування газами застосовують центральні (рамповые) редуктори кисневі ДКР-250 і ДКР-6000, розраховані на максимальну пропускну здатність газу відповідно до 250 і 6000 м/ч при робочому тиску 0,3—1,6 Мпа; ацетиленовий ДАРУНОК-64 із пропускною здатністю до 15 м/ч і пропан-бутановый ДПР-1-64 із пропускною здатністю до 25 м/ч.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Інше на тему: Кути встановлення передніх коліс автомобіля. Балони для стиснутих газів Особливості ураження електричним струмом

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок