Головна Головна -> Інше українською -> Технологія виробництва -> Ефективність азотних підживлень багаторічних злако-бобових агроценозів при вирощуванні на рекультивованих землях

Ефективність азотних підживлень багаторічних злако-бобових агроценозів при вирощуванні на рекультивованих землях

Назва:
Ефективність азотних підживлень багаторічних злако-бобових агроценозів при вирощуванні на рекультивованих землях
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,07 KB
Завантажень:
55
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Ефективність азотних підживлень багаторічних злако-бобових агроценозів при вирощуванні на рекультивованих землях
Великою екологічною проблемою при розробках марганцевої руди на Орджонікідзенському гірничозбагачувальному комбінаті є виведення родючих земель з сільськогосподарського використання. Без проведення меліоративних робіт ці землі не придатні для вирощування сільськогосподарської продукції.
В Нікопольському районі Дніпропетровської області близько 7 тис. га угідь – рекультивовані землі. Багаторічний досвід їх сільськогосподарського використання засвідчив доцільність створення багаторічних складних злако-бобових агрофітоценозів. Вони мають ширші механізми саморегуляції, ніж одновидові посіви, повніше використовують екологічно строкате середовище рекультивованих земель, сприяють інтенсифікації ґрунтотворного процесу в техногенних едафотопах. Їх продукція має кращу кормову цінність завдяки оптимальному співвідношенню злакових і бобових видів багаторічних трав, а також довгу тривалість господарського використання. Технологія вирощування відрізняється енерго- та ресурсозберігаючим характером.
Дослідження ефективних способів створення та багаторічного продуктивного використання бобово-злакових агроценозів проводились на науково-дослідному стаціонарі з рекультивації земель Дніпропетровського агроуніверситету поблизу м. Орджонікідзе Дніпропетровської області.
Штучні едафотопи представлені надрудними геологічними відкладами марганцевих кар’єрів Нікопольського марганцеворудного басейну – технічною сумішшю червоно-бурих глин і суглинків, сіро-зеленими мергелистими глинами без покриття їх родючим шаром грунту, а також з насипним шаром ґрунтової маси товщиною 50 см (технічна суміш гумусо-акумулятивного та першого перехідного горизонтів чорнозему південного). Всі едафотопи з 1971 року перебувають у сільськогосподарському використанні, мають різний геологічний вік, мінералогічний та гранулометричний. Урожайність багаторічного агроценозу четвертого року життя в залежності віл норми азотного підживлення, ц/га повітряно-сухої маси (середнє з трьох років).
Едафотопи | Варіанти
0 | Мзо | N6о | ^о | ^о
Технічна суміш червоно-бурих глин та суглинків | 38,3 | 44,5 | 49,4 | 52,7 | 54,1
Сіро-зелена мергелисті глина | 33,1 | 42,6 | 49,2 | 52,4 | 54,7
Насипний шар ґрунтової маси | 40,6 | 44,2 | 47,3 | 50,1 | 52,2
НІРо5 для норм добрив - 1,8-2,3 ц/га НІРо5 для едафотопів - 2,5-2,8 ц/га
Приріст урожаю на 1 кг азоту був найбільший при нормі МЗО від 12 кг на насипному шарі ґрунту до 21-32 кг – на технічній суміші червоно-бурих глин і суглинків та сіро-зеленій мергелистій глині. Подальше збільшення норми підвищувало урожайність агроценозу, але оплата 1 кг азоту приростом урожаю зменшувалась: при підживленні N50 - 10-22 кг, М90 -9-11 кг, Щ20 - лише 5-8 кг повітряно-сухої маси. Найвища ефективність від застосування азотного підживлення одержана на сіро-зеленій глині, найнижча - на насипному шарі ґрунтової маси. Додаткове внесення мінерального азоту впливало на вміст протеїну в надземній частині стоколосу безостого та житняка вузькоколосого в середньому на 12-16 %.
Післядія азотних підживлень спостерігалася й на п'ятому році життя - урожайність агроценозу в варіанті МІ 20 була вищою в порівнянні з неудобреним варіантом в середньому на 4,1 - 5,3 ц/га.
Враховуючи дефіцит азотних добрив, виробництву рекомендується ранньовесняне підживлення багаторічного агрофітоценозу з четвертого року життя нормою N30-60. Цей агротехнічний захід дозволяє одержувати на рекультивованих землях 42,6-49,4 ц/га сіна, що на 6,7-16,1 ц/га більше, ніж без використання добрив. Отже, ранньовесняне підживлення багаторічного агроценозу четвертого року життя є ефективним заходом підвищення родючості рекультивованих земель, сприяє підвищенню урожайності та якості одержаної продукції.
Попередніми дослідженнями встановлено, що продуктивність надземної фітомаси багаторічного злако-бобового агрофітоценозу (люцерни посівної, еспарцета піщаного, стоколосу безостого, житняка вузькоколосого) залежить від едафотопу, способу створення, норм висіву окремих компонентів, року життя, погодних умов, (Забалуєв, 2001).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Ефективність азотних підживлень багаторічних злако-бобових агроценозів при вирощуванні на рекультивованих землях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок