Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Чорнобиль не має минулого часу

Твір Чорнобиль не має минулого часу

Назва:
Твір Чорнобиль не має минулого часу
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,88 KB
Завантажень:
61
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Чорнобиль не має минулого часу
Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки —до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Звідтоді ця земля стала називатись зоною — скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнулись серця всіх землян, то слово «зона» не перестає боліти у цих серцях вже п'ятнадцять років і ще надовго лишиться в пам'яті людства.
Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою відліку в історії атомної енергетики, показала, наскільки небезпечна позбавлена контролю сила атома і як неймовірно важко вгамувати її.
П'ятнадцять років — це мить, зовсім небагато часу. Але яким далеким, безхмарним видається тепер нам той дочорнобильський світ — спокійний, неквапливий! Світ без катастроф, жертв, без стресових ситуацій, що випали на долю мільйонів людей після чорнобильської трагедії:
Жилось легковажно,
Жилось безбережно,
Та вибух дістав нас —
Пожежа!
Найперший удар стихії прийняла на себе воєнізована пожежна частина атомної станції. Пожежні добре розуміли, на що йшли, опинившись у самому пеклі смертельної радіації. Та за їхніми плечима були їхні ж діти, рідні, земляки, весь отчий край. Ціною неймовірних зусиль, а часом, і ціною життя зупинили чорнобильські пожежники вогневу стихію, що вирувала над аварійним енергоблоком. Вічна їм слава і пам'ять!
Вже з перших годин, днів численні наші співвітчизники не вагаючись стали до боротьби з грізним і невидимим ворогом: щоденно несли небезпечні вахти біля розпеченого реактора, очищали від радіації поля, сади і житло, щиро приймали у себе переселенців... Так починався літопис всенародного подвигу.
... Евакуація. Цей термін воєнного часу, що жив тільки у пам'яті людей, які пізнали лихоліття часів Вітчизняної війни, увірвався в наше сьогодення. Його викликав чорнобильський ураган, вирвавши людей із обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею. Чим можна зміряти їх горе?
Чорнобильське лихо... Радіація... Радіонукліди... Скільки тривоги внесли ці слова в наше життя! З'явились нові тривоги, і головна з них — про майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і в фунті, й у воді, у повітрі, в їжі. Я бачив, якими народжуються птахи, тварини у цій страшній «зоні»... Побачив один раз, а не зможу забути, мабуть, ніколи...
Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. От вже минає п'ятнадцятий, а буде тридцятий, шістдесятий. Та біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов'язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса.
Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми витравимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська рана.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Чорнобиль не має минулого часу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок