Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Лист до літературного персонажа (за твором Оноре де Бальзака «Гобсек»)

Твір Лист до літературного персонажа (за твором Оноре де Бальзака «Гобсек»)

Назва:
Твір Лист до літературного персонажа (за твором Оноре де Бальзака «Гобсек»)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
2,98 KB
Завантажень:
204
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.8


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Лист до літературного персонажа
(за твором Оноре де Бальзака «Гобсек»)
Шановний добродію Гобсеку! Про вашу історію я дізналася від дружини адвоката Дервіля Фанні Мальво. Ця чудова мадам є нашою сусідкою. Іноді вона заходить до нас у гості. Цього разу розмова затягнулась надовго, тому що ми всі слухали історію про Ваше життя. Знаєте, мені здається, я можу Вам допомогти. Ні, я розумію, що ви не потребуєте моєї допомоги, але я побачила, що десь глибоко в душі ви нещасний, і вам дуже потрібне просте людське щастя, увага, тепле відношення близьких людей. Мадам Дервіль дуже добре про Вас говорила, вона не осуджувала, а навпаки, захоплювалась вашою працездатністю, скромністю, вона вдячна вам за те, що колись ви допомогли і їй, і її чоловікові з грішми. Адже саме через те, що Фанні Мальво взяла у Вас в борг, а потім виплачувала відсотки, і стала можливою її зустріч із майбутнім чоловіком. Я зрозуміла, що це саме Ви порадили адвокату познайомитися з цією скромною дівчиною-білошвейкою. Справді, ви не помилилися, рекомендуючи її в дружини — у мадам Дервіль завжди красиво й охайно в кімнатах. Вона довго не хотіла тримати прислугу, робила все своїми руками. Працелюбна і уважна, скромна і любляча дружина. Для нас, сусідів, вона є прикладом у всьому. Тобто, я хочу сказати, що Ви вмієте розбиратися в людях, оцінюєте їх за такими ж якостями, як і ми. Тоді чому Ви створили собі такі умови життя — без рідних, близьких і друзів? Адже бувають свята — Новий рік, Різдво або й просто на вихідні хочеться побути з родиною, хочеться, щоб тобі робили подарунки, щоб ти комусь готував якісь маленькі сюрпризи. Хоча б іноді потрібно щось змінювати у своєму житті. Так-так, я знаю, що Ви скажете, ніби чого-чого, а змін у вашому житті вистачало. Здається, із десяти років мати віддала вас юнгою на корабель, та протягом двадцяти наступних літ ви побачили не тільки увесь світ, але й усі сфери людського життя. Вам довелося побувати в піратських перипетіях, довелося мати справу з політиками, художниками, банкірами, волоцюгами. Величезне багатство і страшенні злидні — через усе ви пройшли. Звичайно, Вам було непросто. Ні родини, ні друзів... Сам на сам із долею... Я не знаю, чи змогла б я витримати таке. Із однієї сторони, я вас абсолютно розумію: в тих умовах, у які ви потрапили, тільки так можна було вижити. Ви забули про людські стосунки й почуття, бо змушені були жити в жорстоких умовах.
Але ж тепер усе змінилося. Ви — багата, забезпечена, розумна людина. Таких, як Ви, у Парижі тільки семеро. Так, перед вами, як на параді, проходять людські життя, і ви почуваєтеся Богом, бо маєте над усіма владу, можете тримати чужу долю в своїх руках. Але що собою являє ваше власне життя? Крім золота й грошей, вас нічого не цікавить. Невже бути людиною-векселем, людиною-автоматом так приємно? Ви не розтрачуєте свою енергію, економите її навіть тоді, коли за вікном гуркоче карета — змовкаєте, щоб не напружувати голосу. Але для чого вам потрібні ваші гроші, ваша енергія, ваше життя? Так, я небагато років прожила на світі, але я бачу, як приємно дарувати радість рідним. Коли збираєш гроші мамі на подарунок, коли готуєш пиріг на день народження для улюбленої сестрички, коли просто чекаєш своїх друзів і проводиш із ними час — усе це не замінить блиск грошей. Ви свідомо відмовилися від рідних, ви не створили власної родини, бо найголовніші ваші друзі — гроші, золото. Ви навіть не уявляєте, як багато приємних хвилин ви у себе самого вкрали. Уявіть собі, що на столі життя є багато гарних страв, але ви вибрали щось одне, а іншого й не скуштували. Так мій тато недавно сміявся над собою: у гостях йому так сподобалася рибна юшка, що він тричі брав добавку. Наївся так, що дихати не міг. Душу відвів, як то кажуть. Але далі пішли інші смачні страви, а їсти їх уже сил не було. По-моєму, це та ж сама ситуація. Усі кімнати переповнені срібла, золота, дорогоцінних речей, золото навіть у каміні... Але камін не палає. Немає тепла. Ви зекономили на теплі душі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Твір Лист до літературного персонажа (за твором Оноре де Бальзака «Гобсек»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок