Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Трагічна доля Есмеральди (за романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»)

Твір Трагічна доля Есмеральди (за романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»)

Назва:
Твір Трагічна доля Есмеральди (за романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,82 KB
Завантажень:
6
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Трагічна доля Есмеральди (за романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»)
Париж XV ст. Просторий майдан. Вечір. Великий натовп тісним колом оточує вогнище. «На широкому вільному просторі між натовпом і вогнищем танцювала молода дівчина... Усі погляди були прикуті до неї, усі роти роззявлені». Так читач уперше зустрічається на сторінках роману В. Гюго з Есмеральдою. «Дівчина танцювала, кружляла, пурхата на старому перському килимі, недбало кинутому їй під ноги. І щоразу, коли її сяюче личко оберталося до вас, її великі чорні очі спалахували блискавицею». Дивлячись на цей життєрадісний танок, важко було повірити в те, що його виконавиця за свій короткий вік зазнала чимало лиха.
Дівчина не пам'ятала своїх батьків, не знала, де вона народилася. Вона була зовсім маленькою, коли її викрали цигани, дали ім'я Есмеральда. На згадку про рідну матір у дівчини залишився маленький черевичок, який Есмеральда носила у ладанці на шиї на ланцюжку. Завдяки цьому амулету після багатьох років пошуків Есмеральда знайшла свою неньку. Нею виявилася затворниця Щурячої нори сестра Гудула, яка своїми прокльонами на адресу циган наводила жах на Есмеральду. Мить щастя зустрічі двох зболілих сердець стала останніми хвилинами їхніх життів. «Ах, так я втратила її, це тривало п'ятнадцять років, а тепер знайшла її, і що ж — лише на одну хвилину? І її відберуть у мене! Тепер відберуть, коли вона чарівна, коли вона вже виросла, коли вона розмовляє зі мною, коли вона любить мене. Вони прийдуть, щоб пожерти її на моїх очах, на очах матері? О! Ні, це неможливо! Милосердний Господь цього не дозволить!» — у розпачі промовляє мати. Проте сталося саме так: у матері знову забрали її доньку та відвели на шибеницю, і мати померла з горя.
Не поталанило Есмеральді і в коханні. Її почуття було щирим і глибоким. Але її обранець виявився легковажним чоловіком, який не здатен був відповісти таким самим чистим почуттям. Відданість Фебові й почуття власної гідності змусили дівчину відхилити пропозицію Клода Фролло — він врятує їй життя, якщо вона стане його коханкою. І тоді архідиякон, прикриваючись ім'ям святої церкви, яка вела жорстоке полювання на відьом, скоїв злочин. Чарівну вуличну танцівницю оголосили чаклункою. Есмеральда, яка ніколи не скоїла ніякого зла, стала жертвою релігійного бузувірства і грубих забобонів.
На тому ж самому майдані, де колись танцювала й співала юна циганка, від голосу, танцю, краси якої «віяло чимось незбагненним і чарівним, чимось чистим і дзвінким, легким і окриленим», знову зібрався величезний натовп. Цього разу він зібрався, аби подивитися, як страчуватимуть чаклунку.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Трагічна доля Есмеральди (за романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок