Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Реальність і міфи — стильові особливості новели Франца Кафки «Перевтілення»

Твір Реальність і міфи — стильові особливості новели Франца Кафки «Перевтілення»

Назва:
Твір Реальність і міфи — стильові особливості новели Франца Кафки «Перевтілення»
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
2,67 KB
Завантажень:
486
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реальність і міфи — стильові особливості новели Франца Кафки «Перевтілення»
Мабуть, найстрашніше в світі, коли людина вранці прокидається і не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого «вчорашні»: «треба не спізнитися на роботу», чи «дзвонить годинник». А людини вже нема. Натомість у ліжку, лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає комашиними ніжками, намагаючись підвестися, але важкий панцир тягне долу.
Що це? Нічні жахи? Тяжка психічна хвороба? Ні, це реальність. Реальність, в якій житимуть герої новели «Перевтілення». Реальність, в яку повірить читач. Особлива реальність Ф. Кафки.
Колись давно люди не могли пояснити багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродні істоти, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. Реальність і фантастика в таких міфах тісно переплітались, відбиваючи неспроможність людини логічно осмислити світ, в якому вона жила. Багато стародавніх міфів розповідали про перевтілення людини у квітку, дерево, тварину. Здебільшого герої давніх міфів каралися перевтіленням за вади характеру, погані вчинки. І таке перевтілення і сприймалося як попередження, пересторога людям.
Ф. Кафка творить свій міф. Реальність і фантастика поєднуються, і щоб створити образну картину сучасного авторові світу, безжалісного і абсурдного, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина приречена на самотність, де почувається вона лише комахою.
За що доля карає головного героя новели Грегора Замзу? Він звичайна молода людина. Всі його зусилля і турботи було віддано сім'ї. Він наполегливо працював, щоб утримувати збанкрутілого батька, хвору матір, молодшу сестру. Роботу свою він не любив і мріяв колись покинути її, але тепер ні, колись покинути. Коли сім'я буде забезпечена, коли сестра буде навчатися у консерваторії, про яку мріє. Саме про це дозволяє собі помріяти Грегор, лежачи в ліжку і відчуваючи себе дивно зміненим, але ще не усвідомлюючи це. Він лише відчуває, що йому важко перевернутися на правий бік, на якому він звик спати. Такі подробиці, що ними насичує розповідь Кафка, тільки посилюють враження вірогідності всього, що відбувається. Нарешті герой переконався, що він перетворився на комаху, що це не сон, не марення, як здавалося йому спочатку. І, переконавшись, герой жахнувся. Але зовсім не самого перевтілення. Жахнувся, що запізнився на поїзд і тепер не має навіть надії бути на роботі вчасно. Жахнувся, що в новому вигляді йому важко буде працювати з клієнтами і сім'я залишиться без коштів. Жахнувся, — коли почув лагідний голос матері й свій комашиний писк у відповідь. Йому соромно за перевтілення перед рідними.
Цікаво, що Грегор нікого з рідних не кличе на допомогу, хоча це була б нормальна реакція. Він майже одразу сприймає своє перевтілення без внутрішньої боротьби. А всі зусилля зосереджує на пристосуванні до нового тіла, до нових умов життя. І навіть знаходить дещо приємне у своєму новому становищі. Наприклад, він з'ясував, що може лазити по стелі, й навіть полюбив подовгу там висіти. Його мучать сором і безвихідь, гидотливе ставлення найдорожчих йому людей, але він навіть собі не ставить запитання, чому з ним це сталося, за що він карається перевтіленням. Можливо, тому, що ще в образі людини Грегор почував себе комахою, яка нічого не може змінити в житті? Можливо тому, що у своїй родині він був самотній і його любили доти, поки в ньому була потреба? На ці питання автор не дає відповіді. Його стиль, насичений побутовими подробицями, навпаки ніби примушує читача зосередитись на подіях, а не розмірковувати над причинами. І цей стильовий прийом знову нагадує давні міфи, в яких подавалась лише розповідь про події і кожен мав право тлумачити їх, як схоче. До того ж міфи були витвором колективної творчості, позиція автора не мала ніякого значення. Об'єктивний, або як його називають, «протокольний стиль» Кафки, має, можливо, таку саму мету. І «міф Кафки» теж кожен має право тлумачити відповідно до своїх життєвих цінностей.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Твір Реальність і міфи — стильові особливості новели Франца Кафки «Перевтілення»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок