Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Особливості мови героя роману Лєрмонтова «Герой нашого часу» Максима Максимовича

Твір Особливості мови героя роману Лєрмонтова «Герой нашого часу» Максима Максимовича

Назва:
Твір Особливості мови героя роману Лєрмонтова «Герой нашого часу» Максима Максимовича
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,49 KB
Завантажень:
166
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Особливості мови героя роману Лєрмонтова «Герой нашого часу» Максима Максимовича
У творі «Герой нашого часу» Лєрмонтов користується загальнолітературною лексикою, але мова Максима Максимовича наближається до мови народних епосів. Разом із тим вона дуже проста і зрозуміла.
Максим Максимович уже давно служить на Кавказі, він звик до національних особливостей кавказьких народів, а тому говорить про звичаї без особливих ефектних виразів. Про джигітовку він розповідає як про не дуже видовищне явище: «...потім починається джигітовка, і завжди один який-небудь обірванець, засмальцьований, на поганому, кульгавому конику, кривляється, смішить чесну компанію».
Максим Максимович, який усе своє життя провів у армії, часто вживає вирази і звороти із воєнної термінології: «прийшов транспорт з провіантом», «дівчата і молоді хлопці стають у дві шеренги». Разом із тим старий офіцер вживає «кавказькі» слова: кунак, джигіт, сакля, духанщиця, бешмет, гяур, калим. Часто, передаючи мову місцевих жителів, звучать фрази по-татарськи: «Ей, Азамат, не втрачай голову, — говорив я йому: — Яман буде твоя башка!»
Але буває й так, що Максим Максимович забуває, як на місцевому наріччі називаються ті чи інші предмети, і тоді він заміняє забуті слова відомими: «Бідний стариган бринькає на триструнній... забув як по-їхньому... ну, на кшталт нашої балалайки».
У найдраматичніші моменти мова Максима Максимовича наближається до мови автора. Розповідаючи про смерть Бели, яку він полюбив як дочку, старий офіцер, сам того не відаючи, перетворився на поета, тому що в кожному його слові, у кожному виразі відчувається нескінченний світ поезії: «Він став на коліна біля ліжка, підняв її голову з подушки і притулив свої губи до її уст, що вже холонули; вона міцно обвила його шию тремтячими руками, неначе в цьому поцілунку хотіла передати йому свою душу...»
Максим Максимович так поетично розповів про чуже кохання, так глибоко пройнявся стражданням і болем дівчини, яка помирала, що, здається, ніби він не свідок, а герой усіх подій.
Максим Максимович виконав основне завдання, яке ставив перед ним Лєрмонтов: своєю цільністю, людяністю відтінив душевну спустошеність Печоріна.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Особливості мови героя роману Лєрмонтова «Герой нашого часу» Максима Максимовича

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок