Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Особливості структури роману Ю. М. Лєрмонтова «Герой нашого часу»

Твір Особливості структури роману Ю. М. Лєрмонтова «Герой нашого часу»

Назва:
Твір Особливості структури роману Ю. М. Лєрмонтова «Герой нашого часу»
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,99 KB
Завантажень:
137
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Особливості структури роману Ю. М. Лєрмонтова «Герой нашого часу»
«Герой нашого часу» — роман, який складається з п'яти повістей і новел, об'єднаних головним героєм — Григорієм Олександровичем Печоріним.
У хронологічній послідовності опис життєвого шляху Печоріна мав би починатися з розділу «Тамань», адже саме в це місто він потрапляє дорогою на Кавказ.
Після участі у воєнній експедиції Печоріну дозволяють підлікуватися в П'ятигорську, де відбулася його дуель з Грушницьким. Ця історія — основа сюжету розділу «Княжна Мері».
За дуель з Грушницьким Печоріна відправляють служити у фортецю до Максима Максимовича. Виїхавши на два тижні в козачу станицю, Печорін став свідком історії з Вуличем («Фаталіст»), а повернувшись у фортецю, викрадає черкешенку Белу («Бела»).
Із фортеці Печоріна переводять у Грузію, потім він повертається до Петербурга.
Деякий час по тому Печорін їде в Персію через Кавказ і зустрічається з Максимом Максимовичем («Максим Максимович»).
На шляху з Персії Печорін помирає (Післямова до «Журналу Печоріна»).
З метою глибшого розкриття образу героя свого часу Лєрмонтов розповідає про події не в хронологічному порядку.
Образ Печоріна розкривається з точки зору людини, яка ніяк не пов'язана з ним і у плані внутрішнього саморозкриття — герой абсолютно правдивий і самокритичний. Роман побудований так, що історія Печоріна представлена читачеві ніби з трьох точок зору.
Повість «Бела» починається дорожніми записками. Їх автор милується пейзажем Кавказьких гір. Центральним у повісті є розповідь Максима Максимовича про романтичну історію викрадення Бели Печоріним. Лєрмонтов протиставляє два образи: зневіреного у житті Печоріна і щирого, справжнього Максима Максимовича.
У повісті «Максим Максимович» автор лише один раз зустрічається з Печоріним і малює його точний психологічний портрет.
У Післямові до «Журналу Печоріна» автор зауважує, що, повертаючись із Персії, Печорін помер, отже ніщо не стоїть на заваді публікації трьох повістей: «Тамань», «Княжна Мері» і «Фаталіст», які були в зошитах героя.
У повісті «Тамань» Печорін потрапляє у незвичну для дворянського героя ситуацію: бідна Хата, непривітні мешканці, загадкові нічні прогулянки до моря. Романтичність обстановки розбивається об реальне життя: Печорін потривожив мирне існування контрабандистів, і сам ледь не згинув.
У повісті «Княжна Мері», що Входить до «Журналу Печоріна», розробляється тема героя в оточенні людей його кола. Описи природи перемежовуються із сатиричним зображенням життя дворянських родин, які лікуються на водах. Печорін веде щоденник, у якому день у день описує події, що відбуваються, жорстко висміює людей, яких зустрічає, аналізує свій внутрішній стан. Саме в цій повісті показано відчай, трагічну безнадійність егоїста Печоріна, розумної і талановитої людини, покаліченої середовищем і вихованням.
Остання новела «Фаталіст» — це авантюрно-філософський твір, у якому автор намагається розкрити питання фатальної невідворотності в долі людини. Роздуми Печоріна на цю тему підбивають підсумок новелі і всьому твору: якщо доля людини і прописана, то це не виключає дії, боротьби за життя і за власне «я».

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Особливості структури роману Ю. М. Лєрмонтова «Герой нашого часу»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок