Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Революційне перетворення поезії у віршах В. Маяковського

Твір Революційне перетворення поезії у віршах В. Маяковського

Назва:
Твір Революційне перетворення поезії у віршах В. Маяковського
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,61 KB
Завантажень:
300
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Революційне перетворення поезії у віршах В. Маяковського
В. В. Маяковський — один із найвідоміших поетів XX століття. Щоправда нерідко його сприймають схематично й однобоко, вбачаючи революційність його творів у прямій причетності до Жовтневої революції 1917 року. Але це не зовсім так. Безперечно, значення творчості Маяковського набагато глибше саме з огляду на ту блискучу роботу над формою, яку продемонстрував поет як у ранніх віршах, так і у зрілих.
Насамперед революційним був сам відбір зображуваного матеріалу. Часто Маяковський демонстративно антиестетичний:
Відкрив я в холодці на блюді вилицюватість океану. З рибин на вивісках строкатих читав я губ нових порив. А ви ноктюрн змогли заграти на флейті заржавілих ринв? (переклад П. Воронька)
Але ж і справді місто диктує свою естетику. Воно різне, найчастіше вороже до людини, часом сіре і таке звичне. Його врешті-решт цілком можливо розфарбувати, «хлюпнувши фарбами зі склянок». Отже, предметом зображення урбаністичної поезії В. Маяковського є місто. Воно живе окремим життям. Тож чи завжди людині затишно в ньому? Замислившись над цим, Маяковський творить нову реальність, використовуючи нову образність і нову форму, часом не надто схожу на вірш:
Послухайте!
Якщо зірки засвічують... — виходить — це комусь треба? Виходить — хтось хоче, щоб вони були?
Але головна особливість поезії В. Маяковського — прониклива щирість і незахищеність, оголеність душі. Він епатує публіку не тому, що ненавидить людство, а тому що намагається захиститися: «не можна на душу в чоботях». І справді, душа його відкрита світові, вона споріднена з усім сущим. Досить згадати «Добре ставлення до коней», де поет на мить відчув себе отією конячкою, що безпорадно лежить на крижаній бруківці, осміювана перехожими. Який образ! Хіба й ми самі не були в такому стані — ми впали, а навколо зловтішний регіт. Тому таке зрозуміле його пояснення: «Ось так я зробився собакою». Собакою серед людей, що «скусали його злобою». А це вже нова оригінальна метафоричність. Найчастіше інструментом художнього відображення слугує розгорнута метафора. Але вірш — це і образ, і тропи, і стилістика, і звукопис. Усе це — надбання багатої творчої палітри В. Маяковського, який революційно перетворював мистецтво поезії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Революційне перетворення поезії у віршах В. Маяковського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок