Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Роль оповідача у творах Григорія Квітки-Основ'яненка

Твір Роль оповідача у творах Григорія Квітки-Основ'яненка

Назва:
Твір Роль оповідача у творах Григорія Квітки-Основ'яненка
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,69 KB
Завантажень:
200
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Роль оповідача у творах Григорія Квітки-Основ'яненка
Повісті й оповідання Григорія Квітки-Основ'яненка, написані українською мовою, вийшли в Москві під заголовком «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком». Особливістю цієї збірки є те, що розповідь у ній ведеться від першої особи — Грицька Основ'яненка, чоловіка розумного, дотепного, із великим життєвим досвідом. Він схожий на народного оповідача, його оповідь близька до казкової і повністю захоплює читача. Грицько уміє створити відповідний настрій своїми дотепами, може викликати глибокі переживання, сум і навіть сльози. Він висміює, повчає, дає настанови. Така манера оповіді зближала твір із народом, робила його доступним розумінню різних верств населення. Проте оповідач — це не сам автор, хоча він і не позбавлений рис, властивих Григорію Федоровичу. Між письменником і читачем стоїть третя особа — оповідач. Він увібрав усю мудрість і дотепність народу, заговорив його рідною мовою. Розповідь ведеться у розважливому, спокійному тоні. У свою мову оповідач часто вплітає гостре народне слівце, народне прислів'я чи приказку, яке автор кладе в основу своїх творів.
Початок повісті «Маруся» — це роздум оповідача про вічність. Він стверджує, що на світі нема нічого вічного, розмірковує надлюдським життям, яке може закінчитися у будь-яку хвилину: «...живучи промеж людей, тільки й чуєш: там дзвонять по душі, там голосять по покійнику, там справляють старцям обід... Що в Бога день тобі говорять: ось той недуж, той вмира, а той вмер...» Людина і незчується, як зостається на світі одна: померли друзі, приятелі, знайомі. Але той, хто ще має старих батька й матір, у кого добра, порядна жінка поряд, діточки покірні та слухняні, мусять щодня, лягаючи й устаючи, хвалити за це Бога, а рідних шанувати і любити.
Часто людина, втративши того, кого дуже любить, горює, бідкається, але треба пам'ятати, що Господь забирає до себе, щоб захистити від тяжкого земного життя, а, можливо, й по-батьківськи повчити. «Недурно сказано: ледача та дитина, котрої батько не вчив». Цей вислів завершує роздуми оповідача про земне і вічне, про життя і смерть.
Стиль художньої прози Квітки-Основ'яненка є розповідний. До цього стилю письменник звернувся, щоб відійти від старої літературної мови, від шаблонних прийомів. Пізніше цю традицію підхопили, продовжили і розвинули Євген Гребінка, Марко Вовчок та інші видатні українські письменники.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Роль оповідача у творах Григорія Квітки-Основ'яненка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок