Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Ти наше диво калинове

Ти наше диво калинове

Назва:
Ти наше диво калинове
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
4,12 KB
Завантажень:
23
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос - бiльш нiчого.

А серце б'ється, ожива, як їх почує...

Так говорив Т. Г. Шевченко. А для мене чим є мова мого народу? Без перебiльшення можна сказати, що це одна iз найбiльших цiнностей у життi. Це те найперше, що оточує недавно народжену дитину. Мати, батько i їх мова найпершими схилялися над немовлям. Потiм була пiсня - мамина колискова, дитяча, жартiвлива. I скрiзь чулися рiднi, знайомi слова.

Кожна людина обирає собi мову, якою спiлкується, iнколи таких мов кiлька, але рiдною буває лише одна; найпотаємнiшi думки довiряють найрiднiшiй мовi i пишуть вiршi загалом найрiднiшою мовою.

Немає такого письменника, який би не виказав своєї любовi до своєї мови, який би не вболiвав за її долю. Мiльйони слiв, а кожен письменник повинен вибрати свої, створити свою, власну, комбiнацiю, яку ще нiхто не сказав:

Страшнi слова, кол вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всi слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болiв,

Iз них почав i ними ж i завершив.

Людей мiльярди, i мiльярди слiв,

А ти їх маєш вимовити вперше.

Найбiльше серед письменникiв переймалися проблемами мови М. Рильський, П. Тичина, В. Симоненко, М. Кулiш, А. Малишко, i зараз вони тривожать серце i Дм. Бiлоусу, i Б. Олiйнику, i Дм. Павличку, Л. Костенко, I. Драчу та багатьом iншим. А вже про Шевченка i говорити нiчого. Тому що роль мови у життi людини важко переоцiнити. Можна багато говорити про красу, мелодiйнiсть, чарiвнiсть української мови. Тiльки глухий не оцiнить краси української мови. А яка сила жарту i дотепу в українця! Багато списано паперу про те, як принижувалася наша мова протягом вiкiв, скiльки виходило циркулярiв про її заборону. Про це уже не варто говорити. З 1991 року українська мова знову здобула статут державної. Наша мова гiдна такого статусу, бо нею можна сказати i найнiжнiшi слова освiдчення, i найдотепнiшi жарти, а зараз вона вчиться бути ще й дiловою. Перед нею великi можливостi. Ось тiльки нам, українцям, треба навчитися її поважати, вважати рiдною, найкращою. Бо мова - це сутнiсть людини, це першоелемент народу, нацiї. Це не лише засiб творчостi, хоч i це її величезний пласт, це - душа народу, його самобутнiсть, неповторнiсть. Згадайте, як любив i милувався українським словом Мокiй у п'єсi М. Кулiша "Мина Мазайло". Багато письменникiв ставлять мову в один ряд з Україною, матiр'ю, коханою. Люди України, вчiться у письменникiв любити свою мову, збагачуйте її, розвивайте, i тодi ви i самi не помiтите, як це "диво калинове" зачарує вас навiки.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Ти наше диво калинове

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок