Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір ро що я замислююсь, читаючи «Думну» Т. Г. Шевченка

Твір ро що я замислююсь, читаючи «Думну» Т. Г. Шевченка

Назва:
Твір ро що я замислююсь, читаючи «Думну» Т. Г. Шевченка
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,49 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Твір на тему: Про що я замислююсь, читаючи «Думну» Т. Г. Шевченка
Читаю «Думку» Тарасову, і мені здається, що стою я перед величезним живописним полотном. Я бачу річку, яка впадає в синє море. Море, звісно, безбережне, за кольором цього моря можна уявити настрій Кобзаря. Він, як і море, сповнений тривоги. Море поглинає річку, і здається, разом із нею і разом із водяними потоками мчать у чорну безодню людські долі.
На уявленому живописному полотні я бачу цих людей. їх уособлює козак, який пішов світ за очі шукати свою долю. Я уявляю його зовнішність. Статна молода людина, обличчя худорляве, у темних очах туга. Адже у пошуках кращої долі він покинув батька, стареньку неньку, молоду дівчину. Мені уявляється, козак має сильні натруджені руки. Ця людина не цурається ніякої роботи, інакше вона не пішла б у далеку путь. Козак чудово уявляє собі, що на новому місці треба багато працювати. Тільки так він може заробити, щоб допомогти рідним, що залишилися у рідній сторонці. Шевченко підкреслює кілька разів, що море синє. Це не випадково, бо він нібито дає надію козакові на кращу долю, на світле майбутнє. І водночас цей синій колір ніби підкреслює нестерпність життя козака, рідних і співвітчизників. Адже від гарного життя не тікають, не йдуть за тридев'ять земель шукати кращої долі. Шевченко прямо каже, що чекає на козака за морями, за долами:
На чужині не ті люде, — Тяжко з ними жити!
І справді, козак із часом починає розуміти, що на чужині ні з ким поплакати, ні з ким поговорити. І знову подальша розповідь викликає живописне полотно, на якому в уяві грає синє море. На березі моря сидить козак, який глибоко замислився. Нічого гарного у чужому краї не зустрів, його спіткало горе. На уявленому полотні ми бачимо журавлів, які ключами летять собі додому. Ця картина ще більше підкреслює горе бідолахи-козака. Мине трохи часу, і журавлі досягнуть рідної землі, а козак, мабуть, із часом згине на чужині: «шляхи биті заросли тернами».
Мене не дивує, що з цього вірша можна писати картину. Тарас Шевченко був сам геніальним художником. У його творчому спадку не тільки поетичні шедеври, а й твори, написані олівцем та пензлем.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір ро що я замислююсь, читаючи «Думну» Т. Г. Шевченка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок