Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Світовідчуття Герасим'юка-поета

Твір Світовідчуття Герасим'юка-поета

Назва:
Твір Світовідчуття Герасим'юка-поета
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,73 KB
Завантажень:
291
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Світовідчуття Герасим'юка-поета
Існує думка, що істинна творчість — це імпровізація, коли перед очима спонтанно й невимушено твориться цілісна поетична картина. Здається, що багатство творів Василя Герасим'юка не мали первинного задуму, адже слова в них ніби й справді живуть осібним життям, не питаючи на те згоди поета:
Серед ночі себе не засвічуй Листям буковим юний, бо страх Опівнічний, Як зойк потойбічний, Не потоне в космацьких лісах...
Далі твір продовжується абсолютно непередбачувано:
Не додасть до печалі утіхи — Нас, мовляв, не обмежує час: Хоч в гуцульські повір'я та міфи Чи в толстовський нічний Арзамас.
І, нарешті, потік свідомості закінчується абсолютно реальною картиною:
Ні. Це тиха година-хвилина: Древнє місто за вікнами спить... І шепочеш собі, як дитина: «Не болить. Не болить. Не болить».
Свідомість, яку демонструє Василь Герасим'юк, первісна, міфологічна за своєю природою. Його ліричний герой — не «гвинтик державного механізму». Він має чітко виважене, незакріпачене, власне «я». Але це «я» не висувається на передній план, не декларує якийсь постулат, але нерідко не тільки не сприймає чужу особистість, а й втрачає власну. І тоді виникає вірш, у якому співіснують реальні події з настроєм суму, туги і порожнечі:
Ти знаєш, ким я став по милості твоїй, мені здається: ти давно це знала. Ти пальцями ворушиш — ти гортала цю книгу наших днів, ночей, надій. Зелені сторінки, що вбиті не вогнем, а нашими очима молодими. Горять останні сторінки під ними, й не віриться, що ми іще живем й говоримо про щось безсмертне і пусте й НЕ МОЖЕМ ЗУПИНИТИСЯ!.. Немовби той вітер, що підхопить листя жовте, і нас перелистає і змете.
У цьому творі початкова безпосередня, сильна, власна емоція зникає, а натомість з'являється роздум, відсторонення, медитація, де «я» відтворює цілий світ і все людське в людині.
У творах Герасим'юка часто зустрічається мотив страху, адже його герой самоусвідомлює свою самотність. Його індивідуальна свідомість не здатна злитися з іншою такою самою індивідуальною свідомістю або змінитися, а тому заглиблюється в незнайоме й таємниче начало: «Ти не радість, а страх // навіть на небі // навіть на небесах // як у лавині // страх наростає страх // в кожній людині» («Темні пороги»).
Герасим'юк мислить виключно образами, а тому над його поезією не владні закони поверхневої логіки. У кожному творі поет залишається самим собою, йде туди, куди ведуть його талант і світовідчуття.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Світовідчуття Герасим'юка-поета

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок