Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Незрима боротьба Роксоляни, героїні однойменної повісті О.Назарука

Твір Незрима боротьба Роксоляни, героїні однойменної повісті О.Назарука

Назва:
Твір Незрима боротьба Роксоляни, героїні однойменної повісті О.Назарука
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,23 KB
Завантажень:
500
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Незрима боротьба Роксоляни, героїні однойменної повісті О.Назарука
Султан Сулейман був володарем Царгорода і Єрусалима, Смирни і Дамаска, семисот багатих міст Сходу і Заходу, трьох частин світу. Він був царем п'ятьох морів і гір Балкану, Кавказу й Лівану, долин уздовж Маріци, шляхів уздовж степів України, святих міст Мекки й Медини і гробу Пророка, повелителем народів, які жили над тихим Дунаєм, над широким Дніпром, над Тигром і Євфратом, над білим Нілом. Його боялися християнські народи Європи, йому корилися дикі орди кримських татар, а молоденька дівчина з України, бранка Настя Лісовська виказала перед могутнім повелителем таку волю, що Сулейман скорився їй. Він не міг опиратися своїм почуттям до цієї покірної, але гордої християнки. Султан був закоханий у Настю, захоплений не стільки вродою, скільки внутрішньою силою і розумом молодої жінки. У гаремі султана жили сотні найкрасивіших жінок світу. Вони були готові виконати будь-яку волю повелителя, мріяли про його єдиний прихильний погляд, але тільки Настя захопила всі думки Сулеймана, який заради неї був готовий відмовитися від усіх принад світу, зректися давніх звичаїв і одружитися із християнкою. Але на заваді цьому рішенню стояла воля Насті, її віра в Христа. Щоб зламати цю віру, Сулейман пішов на порушення закону: у гарем провели стороннього чоловіка, монаха-відступника, який мав «зломити в душі людини святу форму її». Отець Іван ще й сам не до кінця переміг у своїй душі віру, знав своє єдине слабке місце, а тому злякався, коли Настя швидко відчула те місце і боляче вдарила по ньому питаннями про Боже прощення людині, яка зрадила віру предків.
Нічого не зміг відповісти монах Насті. Він не тільки не розвіяв сумніви жінки, а й укріпив її рішення поїхати у святі християнські місця, на гору Афон, щоб помолитися іконі Божій Воротарниці в Іверському монастирі.
Протягом століть жодна жіноча нога не ступала на гору Афон. Ще прапрадід Сулеймана задовольнив прохання монахів не допускати жінок у святе місце. Цієї заборони дотримуватися і християнські володарі від часів Костянтина. І ось тепер кохана султана Сулеймана, переодягтись хлопчиком, приїхала на гору Афон, милується красою святого місця, розпитує монахів про ікону Божої Матері і дива що являла Пресвята Дів а людям.
Уночі Настя тихенько вислизнула з Келії і пішла до монастирської брами, упала на коліна перед іконою Божої Матері, яка височіла над ворітьми, і почала ревно молитися про милосердя і опіку до Матері Бога, яка знає, що таке біль. Настя просила дати їй якийсь знак, що вона має робити далі. Жінка не хотіла відрікатися від віри, в якій виросла, але в її серці вже зародилося кохання до Сулеймана, :охання святе і гріховне.
Настя молилася з усією щирістю молодої, наївної душі і немовби не помічала, що неподалік стоїть Сулейман, який теж не міг заснути цієї ночі. Він майже покорою ждав, коли кохана закінчить молитися, і не ображався на те, що вона не звертає на нього уваги.
Цієї ночі на березі моря султан уперше відкрито сказав Насті про своє кохання і вперше почув від неї «люблю».
Настя не змогла противитися великому почуттю до людини і на словах зреклася своєї любові до Бога, але коли народився перший син Стефан, султанша сама окропила його водою і ім'ям Бога охрестила. Змучена пологами жінка не помітила, що в кімнаті за фіранками ховалися візир Агмед-баші, чорний євнух Гассан, які бачили обряд і могли донести Сулейману, що його дружина Хуррем, так назвали Настю турки, не зреклася свого Бога. Передчуваючи небезпеку для себе і маленького сина, султанша оговорила своїх ворогів, і Сулейман наказав їх тратити.
Щоб уберегти своїх дітей, Хуррем змушена була чинити жорстоко і підступно, але коли їй видавалася нагода, Роксоляна допомагала бідним, давала гроші на лікування хворих і викуп бранців. Зустрівши свою матір серед українських жінок, Ель Хуррем виказала взірець доброти до згорьованої жінки, забрала її з вулиці, при всіх цілувала їй руки і познайомила із суворою свекрухою і підвела під материнське благословення своїх синів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Твір Незрима боротьба Роксоляни, героїні однойменної повісті О.Назарука

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок