Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Поема Івана Котляревського «Енеїда» — справжня енциклопедія народного життя

Твір Поема Івана Котляревського «Енеїда» — справжня енциклопедія народного життя

Назва:
Твір Поема Івана Котляревського «Енеїда» — справжня енциклопедія народного життя
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,27 KB
Завантажень:
222
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Поема Івана Котляревського «Енеїда» — справжня енциклопедія народного життя
У літературі кожної країни є твори, без яких важко уявити собі життя народу. Одним із таких творів, безумовно, є поема Івана Петровича Котляревського «Енеїда». Узявши за основу класичну поему давньоримського поета Вергілія, Котляревський розповів про пригоди славного Енея зовсім по-новому, так, немов усі ці події відбувалися з українськими козаками. Написана справді народною мовою, поема є енциклопедією народного життя, невичерпним джерелом мудрості та веселого сміху. Створена поема у травестійно- бурлескному жанрі, тобто такому, який передбачує творче перероблення відомого запозиченого сюжету та створення на його основі нових яскравих образів.
Уже найперші рядки поеми розкривають уважному читачеві творчий задум автора: розповісти, спираючись на класичний твір, про життя українців.
«Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак...» Така характеристика вже з самого початку налаштовує читача на певний лад. Він ще не знає, наскільки точно автором буде переданий класичний сюжет, але розуміє одне: нудно не буде. Треба зазначити, що Котляревський — не перший, хто вдався до травестування римського оригіналу. Але якщо його попередники намагалися пародіювати образи, драматичні колізії класичної епопеї, то український поет і драматург намагався перелицювати оригінальний латинський текст у підкреслено зниженій патетичній тональності. Його троянці — «ватага розбишак», «обсмалені, як гиря, ланці». Греки не просто розбили Трою, а — «зробили з неї скирту гною», уже нагадують козаків-запорожців. Іронічне зображення «троянсько-козацького» війська зовсім не має на меті принизити героїв, навпаки, вони завзяті, хоробрі, наполегливі й мужні.
Майже всі персонажі поеми, у тому числі й боги, вбрані в український одяг, їдять українські страви та віддають перевагу українським напоям. Приїхавши у Карфаген, у гостях у Дідони Еней вбирається в одяг покійного карфагенського царя: «Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки, І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок». І страви на столі теж були знайомі українському читачеві: «Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою індик; На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубци, путрю, квашу І з маком медовий шулик». Навіть сам верховний бог Зевес «кружав сивуху І оселедцем заїдав». А богині на Олімпі, буває, поводяться, наче базарні перекупки: «Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить. Богині в гніві также баби І также на утори слабі, 3 досади часом і брехнуть, І, як перекупки, горланять, Одна другу безчестять, ганять І рід ввесь з потрухом кленуть».
Котляревський дуже достовірно наводить звичаї українського народу, зображує побут різних верств населення, а також повір'я, одяг, прикмети, народні гуляння і навіть українські страви. Наприклад, з опису пекла можна багато дізнатися про склад тогочасного українського суспільства: «Там всі невірні і христьяне, Були пани і мужики, Була тут шляхта і мішане, І молоді, і старики; Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі, Були і штатські, і воєнні, Були і панські, і казенні, Були миряни і попи...» А Кумська Сивілла, розповідаючи про себе, приводить своєрідне датування, пов'язане з тими чи іншими епізодами української історії:
«при Шведчині я дівувала», а «татарва як набігала, то я вже замужем була».
У поемі широко представлений і народний фольклор. Троянці «Кугикали все пісеньок: Козацьких, гарних, запорозьких...», «Про Сагайдачного співали, Либонь, співали і про Січ». А під час гулянь грала музика. От і читаємо ми про бандуру, дудку, сопілку, інші народні музичні інструменти. Не обминув Котляревський і народні казки. Так, уже згадувана Сивілла — типова Баба Яга зі слов'янського фольклору; прибувши на латинську землю, троянці дарують царю Латину і його рідним скатертину-самобранку, килим- самоліт і чоботи-скороходи.
Окремої уваги заслуговує мова поеми.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Твір Поема Івана Котляревського «Енеїда» — справжня енциклопедія народного життя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок