Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Неосяжний світ Андрія Малишка

Твір Неосяжний світ Андрія Малишка

Назва:
Твір Неосяжний світ Андрія Малишка
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
2,35 KB
Завантажень:
167
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Неосяжний світ Андрія Малишка
Україно моя, мені в світі
нічого не треба,
Тільки б голос твій чуть
і ніжність твою берегти.
А. Малишко
Ніжний лірик і мужній воїн, якого по праву названо Сурмачем — таким увійшов А. Малишко в життя нашого народу. Його творчість роз-вивалась у річищі української народнопісенної традиції. Естетичний ідеал Малишка формувався під впливом народних уявлень про красу як гармонію людини і природи; його світогляд вибудовувався на грунті народного розуміння справедливого життєустрою. Тому в свідомості по-ета найглибше вкорінилися такі вагомі для трудящого люду поняття, як совість, правда, порядність і чесність. Це — заповіт матері:
Мене навчила мати ще колись:
— Як виростеш, моя мала дитино,
То мудрим будь і мужнім будь в житті
— Скупі слова. Нелегкі два слова.
Любов до природи, до України, до людини праці — головні лейтмо-тиви творчості А. Малишка.
Уже в ранніх віршах А. Малишка відчутні чарівність і приваб-ливість, простота і безпосередність світосприймання, світлі й щирі погляди на життя.
Тонко відчуваючи багатство земної і людської краси, поет немов би поспішає схопити, запам'ятати серцем, передати словом ту красу, нічо-го не пропустити, взяти в свою поезію все, чим багате життя:
Тільки нам все жити, не вмирати,
Зерно сіять, зацвітати знов.
Тільки щастя нам дано багате,
Батьківщина, правда і любов!
Поет з пошаною і любов'ю розкриває характери, красу, помисли і прагнення, життєву мудрість трудівників — простих людей села.
Так, у вірші «Учитель» тепло змальовано образ Трохима Івановича, який, мов батько, піклується про школярів, учить їх людяності і добру. Учні не забувають свого наставника, бо він заслуговує шани за подвиг свого серця й розуму.
А. Малишко протягом усього життя беріг згадки про хліборобів, дорогих земляків, односельців, щедрих на слово, до людей сердечних і працьовитих. І серед них — його найперший авторитет — людський ідеал — мати. Тому не раз подумки він лине до неї, матері-трудівниці.
Бувало, мати, Ївга Базилиха —
До неї й досі спогадом лечу,—
В зимовий вечір заспіває стиха
І доведе малого до плачу.
Герой поезії «Дядько мій, Микита-чорнокнижник...» приваблює нас доброю вдачею: він з однаковим успіхом «шиє чоботи», захоплено «розповідає про ніжність, хоч її не бачив цілий вік», а мудрість черпав із книг, від старих людей:
Мов води подавши ключовиці
З польової тихої криниці,
Все на душу виливав мені
Дядько мій в звичайній сивині.
Не можна залишити без уваги вірш «Бусел», де автор описує леле- чине буденне життя. Бусел сприймається нами як алегоричний образ людини, яка понад усе любить свою землю, свій дім, свою родину.
Він прилітає з далекого краю,
Не спочиваючи, лине, лине,—
Здається, на світі миліш немає,
Чим наше подвір'я, стара яворина.
Філософський зміст поезії розкривається в останніх рядках:
Не смійтесь, я теж на бусла схожий
Такою ж любов'ю до отчого дому.
Розмірковуючи над людським життям, А. Малишко стверджує, що доля України і доля людини неподільні. У поезії «Стежина» поет звертається до рідної землі:
Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обійма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту теж нема.
Неосяжний світ Малишка, магія його слова діє сьогодні з більшою силою, як за життя поета, бо в тому слові дедалі більше впізнаємо себе, свій народ, свій час...

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Неосяжний світ Андрія Малишка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок