Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Порівняльна характеристика образів Хіґґінса і Пікерінґа за п'єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»

Твір Порівняльна характеристика образів Хіґґінса і Пікерінґа за п'єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»

Назва:
Твір Порівняльна характеристика образів Хіґґінса і Пікерінґа за п'єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,98 KB
Завантажень:
422
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Порівняльна характеристика образів Хіґґінса і Пікерінґа за п'єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»
У 80-ті роки XIX століття Бернард Шоу починає боротися за новий театр, який у ті роки переживав кризу. Шоу свідомо відмовляється від принципів «добре зробленої» драми і широко користується парадоксом як одним із визначальних мистецьких прийомів.
Наприклад, у п'єсі «Пігмаліон» драматург показує божевілля і оманливість довкілля, Б. Шоу ніколи не закінчував свої п'єси трагічним кінцем. П'єса «Пігмаліон» — це красива історія, побудована на основі міфа про Пігмаліона — скульптура, який вирізьбив із мармуру Галатею — жінку такої вроди, що закохався в неї і вмовив богів оживити статую.
Головні герої цієї п'єси — це професор англійської фонетики Генрі Хігїінс та знавець індійських діалектів полковник Шкерінґ. Вони різні за характером і зовнішністю. Професор Хіггінс — це чоловік років п'ятдесяти, з сивим волоссям і зі зморшками на обличчі, невеликий на зріст. А полковник Пікерінґ, навпаки, років шістдесяти, низький на зріст, товстий, обличчя немов пожоване від старості. їхні характери можна визначити під час роботи професора, який проводив експеримент над дівчиною Елізою, вуличною квіткаркою, яку за її неввічливість прозвав дикункою. Хіггінс був постійно чимось незадоволений, розлючений і здавався, на перший погляд, невихованим, бо спочатку він ставився до Елізи гірше, ніж до служниці. Але збоку завжди був полковник Шкерінґ, який намагався заспокоїти Хіґґінса.
І, мабуть, Пікерінґ виглядав більше джентельменом в очах Єлізи та й читача, ніж професор Хіґґінс. І, здається, такою нестримною поведінкою викликав Хіґґінс відразу у своєї учениці Елізи.
А Пікерінґ поводить себе виховано, спокійно, не звертає на деякі випади Елізи уваги. Завершення роботи професора виявилося несподіванкою навіть для нього самого. Характери Хіґґінса і Шкерінґа можна також простежити під час великосвітського рауту. Тут вони в чомусь схожі: їхні жести, манера розмовляти вишуканою мовою і показувати себе вищому світу з кращого боку. Та інтерес до дівчини у професора зникає, бо парі він виграв: дикунка тримала себе і говорила як справжня герцогиня. Що тепер з нею буде? Адже вона змінилася. А Хіґґінсу наплювати на її майбутнє життя, він лише радіє, що виграв парі.
«Еліза: Що зі мною буде?
Хіґґінс: А я звідкіля знаю, що з вами буде? І що мені, чорт забирай, до цього?
Еліза: Вам нічого! Я знаю, що вам нічого! Нехай я навіть помру, — вам нічого! Я для вас ніщо, гірше ось цих туфлів.
Хіґґінс (гучним голосом): Туфель!!!
Еліза (з гіркою покірністю): Туфель! Мені здається, тепер це вже не важливо».
На мою думку, у п'єсі стверджується, що освіта завжди потрібна людині, бо, якщо ти невихований, не вмієш ввічливо розмовляти, говорити правильно і добре ставитися до інших — ти ніхто. Адже в наш час освіта — це головне, незалежно від того, чи багата людина, чи бідна. Тому і професор Хіґґінс, і полковник Пікерінґ викликають повагу як високоосвічені люди.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Порівняльна характеристика образів Хіґґінса і Пікерінґа за п'єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок