Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Література від античності до епохи відродження. Твір на основі особистого щоденника

Твір Література від античності до епохи відродження. Твір на основі особистого щоденника

Назва:
Твір Література від античності до епохи відродження. Твір на основі особистого щоденника
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
2,89 KB
Завантажень:
64
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Література від античності до епохи відродження. Твір на основі особистого щоденника
Мені дуже важко уявити собі такий проміжок часу в розвитку мистецтва й культури. Це, по суті, відрізок часу, що включає в себе всю давню літературу з біблійними пам'ятками (Веди, Біблія, Коран), із давньогрецькою та римською літературою; тут і Омар Хайям, і Данте, і Петрарка, і Шекспір... Так, це все те, що ми вивчали у восьмому класі.
Що мені найбільше запам'яталося? Скоріше, Гамлет із його монологом «Бути чи не бути?», бо я його вчив напам'ять і здав тільки з третього разу. А ще — Петрарка і Шекспір зі своїми сонетами. Я тоді вперше закохався, і все, що читав у цих поетів про кохання, здавалося, стосувалося моїх почуттів: «Благословен хай буде день, і ніч, і час...» і так далі в такому ж прекрасному й піднесеному варіанті. Для мене ім'я Лари було співзвучним із іменем Лаури, і в цьому імені перепліталося усе: і земний лавр, і найвище багатство — золото, і природна свіжість — вітерець, і навіть стрімкий плин часу. Ось які значення мало це ім'я для Петрарки, таким самим воно стало й для мене. Час минав. Почуття змінювалися, але згадати є що. Може, й не згадав би, але залишилися записи в моєму щоденникові. Спочатку я хотів цей щоденник знищити, але там були деякі цікаві телефонні номери, були записи від моїх футбольних фанаток. «Хай залишається!» — вирішив я. Може стану великим письменником, і в мене буде свій архів, який колись розберуть нащадки. Але поки що, як бачите, використав його сам.
Що далі в мене тут записано? Омар Хайям! Людина, яка була і математиком, і астрономом, і поетом, і філософом! Кажуть, його математичні відкриття випередили всю європейську науку на п'ятсот років — він вивів формулу, якій пізніше дадуть назву біном Ньютона. Різних тем торкався поет у своїх творах. Його рубаї про вино і кохання, про смисл життя на землі хвилюють і бентежать не одне покоління людей. Підіймав свій голос і проти Бога, із яким він хотів бути на рівних. Коли одного разу Хайям склав богохульного вірша, обличчя його почорніло — так покарав його Господь. Але Поет відповів на це:
Хто, що жив на землі, не грішив? Ну, скажи!
А коли не грішив — хіба жив? Ну, скажи!
Ти не кращий за мене, коли в покарання
Ти таке саме зло учинив. Ну, скажи?!
Такий діалог виправдав поета, і Бог повернув йому колір обличчя. (До речі, цей переклад я зробив сам — за російським зразком). Коли вже мова зайшла про перську літературу, то варто згадати і Китай, і Японію, де були свої віршові зразки: танка й хоку. Здається, усе просто й лаконічно — нічого особливого, і в той же час є над чим замислитися: «На голій гілці Ворон сидить самотній. Осінній вечір». Якщо у символічній поезії Олександра Блока можна зробити нові відкриття щодо кольору, звуку, значення предмета, то у Мацуо Басьо символів не менше. Ворон — символізує мудрість, просвітління. Його вважали птахом буддійських монахів і майстрів чайної церемонії.
Ще до одного представника цієї великої епохи хочу звернутися — до Вільяма НІекспіра. Це видатний англійський драматург і поет доби Відродження. Хоча ІНекспір не створював нових тем і сюжетів, а тільки спирався на ті, які вже були розроблені в літературі, він усе ж таки став одним із найперших літераторів, які намагалися описати не тільки окремі дії, сюжет, але й внутрішнє почуття людини. Драма помсти в НІекспіра переходить у драму роздумів. Гамлет — літературний герой, який розпочне ланцюжок «вічних» образів. Адже ті сумніви, які виростають перед Гамлетом, характеризують його як людину мислячу, людину нового, гуманістичного часу.
Гамлет — не механічний персонаж, який виконує роль убивці. Він багато роздумує про вчинок, який має здійснити, занурюється у свої думки. ІНекспіру вдалося витягти на поверхню цілий клубок людських проблем, і до цих пір літературні критики сперечаються про значення образу Гамлета. Цікавий вираз щодо цього: «Гамлет — це Мона Ліза в літературі». Така ж загадка.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Твір Література від античності до епохи відродження. Твір на основі особистого щоденника

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок