Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір «Ми - атомні заложники прогресу» (роздуми над поемою І. Драча «Чорнобильська мадонна»)

Твір «Ми - атомні заложники прогресу» (роздуми над поемою І. Драча «Чорнобильська мадонна»)

Назва:
Твір «Ми - атомні заложники прогресу» (роздуми над поемою І. Драча «Чорнобильська мадонна»)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,87 KB
Завантажень:
23
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
«Ми - атомні заложники прогресу» (роздуми над поемою І. Драча «Чорнобильська мадонна»)
Про Чорнобильську катастрофу написано чимало творів, і одним із перших була поема І. Драча «Чорнобильська мадонна». Це не просто відгук на подію, сучасником якої був автор. У поемі болісні роздуми про проблеми екології, моралі — про все те, що становить підґрунтя життя на землі. Від самого початку твору поет позначив дві пов'язані між собою проблеми — екології та моралі. Автор розгортає цілу панораму подій, картин, спогадів, які, на перший погляд, нічим не пов'язані. Та поступово читач розуміє, що всі вони — частина єдиної картини життя Всесвіту, життя, що було поставлене на межу знищення після Чорнобиля. Поет робить центральним образ мадонни, яка завжди асоціювалася з Матір'ю Божою. Та в поемі мадонна постає в різних іпостасях: «Хрещатицька мадонна», «Солдатська мадонна», «Мадонна атомного віку» тощо. Тож поступово розкривається страшна моральна суть події — це злочин проти матерів, дітей, самої землі-матінки. Це злочин проти самого материнства, його можливості. Адже такої біди людство ще не знало — руйнації життя на всій землі, руйнації самої основи материнства. Поет ставить питання про відповідальність людства:
За безладу безмір, за кар'єри і премії, Немов на війні, знову вихід один: За мудрість всесвітню дурних академій Платим безсмертям — життям молодим.
І якою б не являлася перед читачем мадонна, — це образ німого докору:
Вона дивиться, дивиться в душу. Вона палить очима до дна. А я все це дотерпіти мушу, Бо в душі не душа, а вина.
Почуття вини стає головним моральним уроком, що витікає з суду совісті. Та чи буде суд над справжніми винуватцями трагедії? Хто вони? І. Драч, досліджуючи джерела трагедії, виводить на сцену бездумного вченого, військового, що стоїть на сторожі влади, покидька-онука чорнобильської бабусі, яку він прийшов грабувати. Та це лише наслідки того, що відбувалося багато років — нищення одвічної дідівської моралі, віри. І це особливо яскраво виявляється у щоденних вчинках, звичках. Так у розділі «Скіфська мадонна» поет розповідає про жахливу забаву — блюзнірське знущання з одного із зображень Матері людської — Скіфської мадонни. Чому це стало можливим? Тому що немає в цих молодиках належного поважного ставлення до матері, та й до самого життя. Звідси стає зрозумілим те, що об'єднує Юрія Щербака, Бориса Олійника, Іван Драча, Ліну Костенко — всіх, хто зрозумів:
Ми — атомні заложники прогресу, Вже в нас нема ні лісу, ні небес...
Вони, як і Ліна Костенко, якій належать ці рядки, побачили, що «духовний Чорнобиль давно вже почався, а ми іще тільки його боїмось». І поема І. Драча — яскраве нагадування про небезпеку «морального Чорнобиля», що є джерелом усіх можливих нещасть на землі:
Несе сива Чорнобильська мати Цю планету — це хворе дитя.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір «Ми - атомні заложники прогресу» (роздуми над поемою І. Драча «Чорнобильська мадонна»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок