Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Сатиричні мотиви у романі «Майстер і Маргарита»

Твір Сатиричні мотиви у романі «Майстер і Маргарита»

Назва:
Твір Сатиричні мотиви у романі «Майстер і Маргарита»
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,95 KB
Завантажень:
87
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Сатиричні мотиви у романі «Майстер і Маргарита»
Твори Булгакова стали відомі широкому загалу у 80-ті роки XX століття, хоч були написані до 1940 року. Чому ж так? Перш за все тому, що найвідоміші п'єси, оповідання, повісті й романи письменника мали яскраво виражений сатиричний характер. І вістря сатири було спрямоване проти радянської влади.
Не є винятком і роман «Майстер і Маргарита». Булгаков розгортає широку панораму життя своїх сучасників у 20—30-ті роки XX століття й зображує подробиці життя й побуту сатиричним пером. Письменник широко використовує прийом парадоксу, прийом буквалізації словесного виразу, метафору й оксиморон. Так на сцені з'являється пустомеля Жорж Бенгальський, якому ладні були голову одірвати за безліч зайвих слів і... зробили це буквально в реальності. Смішними й жалюгідними постають жінки, що спокусилися дармовим модним одягом, недолугими виглядають чоловіки, що кинулися підбирати гроші, не замислюючись, звідки вони взялися. А он епізод із буфетником, що прийшов до Воланда вимагати відшкодування втрат, яких він зазнав у зв'язку з «експериментом» з грішми, — це вже відверто сатирична картина моралі сучасних автору людей. Вона стає ще яскравішою, коли ми дізнаємося, як він заробив ті гроші. Він, наприклад, продавав «осетрину другої свіжості». Сатиричне перо Булгакова не пропустило не тільки працівників торгівлі, а й театру, літератури. Таким є епізод із Семплеяровим, що вів аморальний спосіб життя і при цьому почувався настільки впевнено, що роздавав усім вказівки. Чиновник — ось він хто, чиновник від мистецтва Семплеяров і Берліоз, і ще багато інших. їх Михайло Булгаков викривав з особливим почуттям іронії в епізодах, пов'язаних із рестораном Грибоєдова: Саме заради цього ресторану деякі людці прагнули потрапити до спілки письменників. То чи можуть вони й справді написати щось інше, крім кухарської книги? Проте ревниво стежать один за одним, чи не відзначають кого серед них. Та й таблички на дверях спілки: «Каси № І, 2, 3, 4, 5», «Більярдна», «Квартирне питання», «Одноденна творча путівка. Звертатися до М. Подложної» тощо не мали нічого спільного з високим творчим натхненням. Автор іронізує: «Хіба Достоєвському потрібне було посвідчення письменника? Достатньо було прочитати будь-які п'ять сторінок його творів, щоб переконатися, що він справжній письменник». І найбільшої гостроти у сатиричному зображенні чиновників Булгаков досягає; коли розповідає про чиновника, який зник, залишивши замість себе костюм. Але парадокс навіть не в тому, що костюм сам підписував якісь папери за його відсутності, а в тому, що, повернувшись, той схвалив усе зроблене костюмом. Чиновник у зображенні письменника — це справжнісіньке порожнє місце.
Такими є сатиричні мотиви роману «Майстер і Маргарита», які роблять твір реалістичним і загострюють соціально значущі для сучасників Булгакова проблеми.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Сатиричні мотиви у романі «Майстер і Маргарита»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок