Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір «Кримські сонети» - світлі згадки поета про перебування в Україні і в Росії

Твір «Кримські сонети» - світлі згадки поета про перебування в Україні і в Росії

Назва:
Твір «Кримські сонети» - світлі згадки поета про перебування в Україні і в Росії
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
2,15 KB
Завантажень:
433
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
«Кримські сонети» - світлі згадки поета про перебування в Україні і в Росії
За участь і організацію патріотичних товариств Міцкевича було вислано з Польщі. Він приїздить у Петербург і одразу ж знайомиться з майбутніми декабристами, які зустріли його дуже тепло і допомогли дістати призначення в Одесу, де він дев'ять місяців працював учителем в Рішельєвському ліцеї. Великий польський поет поділяв погляди декабристів, якби не його від'їзд із Петербурга, то, найпевніше, розділив би їхню долю.
Перебуваючи в Одесі, Міцкевич цікавиться життям міста, а також українською народною творчістю та історією. Тут виник задум створити цикл сонетів, написаних на основі вражень від Криму — «Сходу в мініатюрі». Ці сонети — невеличкі поетичні замальовки про природу Криму, але в кожному з них присутнє авторське «я».
Сонети Міцкевича відзначаються високими художніми якостями, в них повністю проявилася краса польської мови. Про що б не писав поет: про морську бурю чи простори аккерманських степів, про безмовну красу Бахчисарая чи тишу кримської ночі, — завжди відчувається в його віршах прихований сум за Батьківщиною. Сонети — це поетичний щоденник Міцкевича, сторінки якого овіяні сумом, породженим згадками про простори рідних полів і лісів.
Увесь поетичний цикл відкриває сонет «Аккерманські степи». Прислухаючись до лету журавлів, до легкого шуму трав і квітів, поет мріє почути в чужих звуках поклик рідної Литви. Але чекання його марне, а вірш закінчується словами: «То в путь! — Ніхто не позове!»
Однак сум поета і м'яка меланхолія його творів має активний характер. Тому так часто в сонетах Міцкевича присутні такі художні образи: штормовий вітер, корабель, що летить на хвилях, кінь, що мчить назустріч вітру. Вітрила на кораблі поет порівнює із знаменами; морський вітер — з воїном, який іде на штурм; хвилі, що б'ються об скелі, — з чудовиськами, які з небувалою відвагою і жорстокістю беруть штурмом кременистий берег. .
У сонеті «Буря» відчувається шал вітру, який зносить вітрило, розбиває кермо, вириває канати зі слабких рук матросів. Хтось непритомніє, хтось востаннє обіймає друзів, хтось намагається молитвою відгородитися від смерті, і лише мандрівник сидить сам мовчки. Він думає про те, що люди щасливі, коли в смертний час їм є за що молитися, є з ким прощатися.
Читаючи сонети Міцкевича, дивуєшся, як тонко поет підмічає щось вічне і величне у природі, у руїнах палацу грізного хана Гірея. Сонет № 6 «Бахчисарай» — це замальовка про плин часу, який зруйнував пишний будинок хана, де колись паші підпирали чолом кам'яні плити, де стояв трон слави, храм кохання, що зараз перетворився на вмістилище сарани й гадюк. Лише фонтан тихо ллє сльози, оплакуючи руїну. А наприкінці сонета три рядочки, у яких ліричний герой порівнює своє життя із символами слави, влади, кохання, торжества перемог сильних світу цього. Так, їм відводяться віки, а людському життю — короткі миті, але людина живе, а все те, що здавалося вічним, — зникло.
Сонети Міцкевича — це ліричні розповіді про те, що не вмирає. Кожен із нас може відшукати в них відповіді на питання, які завжди хвилювали, хвилюють і хвилюватимуть людей.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір «Кримські сонети» - світлі згадки поета про перебування в Україні і в Росії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок