Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко

Твір Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко

Назва:
Твір Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,37 KB
Завантажень:
121
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко
Її називають «царицею поезії в Україні». Щира й безкомпромісна, вона ніколи не продавала свого таланту, відстоюючи чесність і ви-соку художність поетичного слова. Відлига шістдесятих років застала Ліну Костенко разом з Василем Симоненком на чолі великої групи українських поетів і письменників, які боролися за літературну свобо-ду. А потім було багаторічне мовчання — важка «німота слів», напру-жене протистояння «невидимому страшному монстру», що намагався обламати вільні крила її поезії. Влада боялась її творів, що відкидали офіційну ідеологію й будили національну самосвідомість і людську гідність народу. І хоч вірші поетеси заборонялись, вони все одно зна-ходили шлях до серця читача. У теперішньому духовному відродженні української нації є вагомий внесок і Ліни Костенко. У її слові є живий волелюбний дух наших предків, драматична доля рідного краю, пісенна душа України. Поетеса намагається осмислити й донести до читача невмирущі скарби людського духу.
Протягом усієї своєї творчості Ліна Костенко постійно розмір-ковує над роллю поетичного слова в житті людини. У її розумінні література — це постійна боротьба добра і зла, справедливості й не-справедливості, гуманності й жорстокості. Поет несе моральну від-повідальність за свою творчість, тому він завжди має бути щирим і чесним. Його художнє слово тільки тоді чогось варте, коли воно вра-жає людські серця. Ця думка висловлюється у вірші «Страшні слова, коли вони мовчать...»:
Поезія — це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
Доля справжнього поета нелегка, праця його — титанічна. Адже всі слова були чиїмись, а він має сказати їх уперше, щоб викликати зустрічний порух людського серця, допомогти йому піднестись над буденністю.
Вагомим є для поетеси й питання особистої свободи в усіх її фор-мах — розумовій, фізичній, свободі слова. Вона заперечує монолітну систему, яка виховує у своїх громадян моральні та етичні норми по-ведінки, необхідні для самозбереження в цій системі. Драматична по-ема «Сніг у Флоренції» висвітлює тему «марноти днів, убитих на спо-куси». Твір нагадує про жорстокий рахунок, що його ставить кожному митцеві час і його життя. Спокуса підступна й безжальна для митця. Тільки той, хто здатний це подолати, лишається самим собою. Тільки вільна людина може бути творцем своєї долі.
Час вносить свої корективи в життя поколінь, зрушує цілі пласти свідомості. Епоха технічного прогресу несе людині загрозу духовного зубожіння. Тож у вірші «Вже почалося, мабуть, майбутнє» поетеса на-гадує про неперехідність справжніх моральних, мистецьких і життєвих цінностей. Людина часто буває сліпою, підносячи дріб'язкове і скоро-минуче до рівня ідеалу. Найсучасніша мода і найгучніша слава — то лише захоплення швидкоплинне:
Шукайте посмішку
Джоконди,
Вона ніколи не мине, —,
закликає Ліна Костенко. Бо тільки справжня краса неминуча, лише вона в усі віки робить людину людиною.
Цілющим джерелом радості й натхнення для поетеси завжди була природа. Вона постійно оживає в її думках, спогадах, даруючи душев-ну рівновагу, емоційне та естетичне задоволення. Часто у своїх тво-рах Ліна Костенко персоніфікує природу: «шепоче ліс», «хмари бігли й спотикалися об грім», «плачуть і моляться білі троянди», «засміялась провесінь», «гай знімає золоту перуку». Глибокий зв'язок зі світом при-роди вносить справжню гармонію в життя людини.
Та тільки невмируще почуття любові гарантує вічну тривалість життя на землі. Ліна Костенко оспівала велике таїнство любові як могутнє джерело й оновлення людської душі, втіливши свою душу в народній поетесі Марусі Чурай:
Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни!
Навіть кохання, потьмарене зрадою, невмируще, як пам'ять про найвищий злет душі. Це велике почуття запалило в серці Марусі Чурай нетлінний вогонь творчості. У зображення головної героїні історично-го роману Ліна Костенко майстерно переплітає особисте, національне й загальнолюдське.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Твір Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок