Головна Головна -> Інше українською -> Твори -> Твір Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? (В. Симоненко)

Твір Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? (В. Симоненко)

Назва:
Твір Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? (В. Симоненко)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
2,10 KB
Завантажень:
99
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні?
(В. Симоненко)
Прочитавши ці рядки відомого поета-шістдесятника В. Симоненка, замислилася. Адже дійсно. Я— людина! Людина, яка народилася на світ, щоб пройти свій шлях, щоб пізнати закони Всесвіту, пізнати, нарешті, саму себе.
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Отже, ти — неповторна особистість. Ти і тільки ти! Зараз, у цей час, коли ходиш по цій землі, відчуваєш її дихання, милуєшся її природою.
Тож поспішай жити, не витрачай даремно час на щось мізерне, вдивляйся у світ широко відкритими очима, милуйся всім, що тебе оточує. Бо час лине швидко, не встигнеш обернутися, а він пройде:
Більше тебе не буде
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
А поки ще «сьогодні», поки ти ще молода людина, є час для вдосконалення, самопізнання, включайся у вир життя, боротьбу поглядів та ідей, добра і зла, справедливості й облудності.
Отже, час. А який він? Адже це і протиріччя, і гармонія, і боротьба протилежностей.
Він складається з багатьох чинників. А найголовніше — це, на мою думку, обрати правильний життєвий шлях, тобто професію, яка б гармонійно вписувалася в цей незвіданий, суперечливий час. Свій шлях я обрала давно. А підказала мені його книга — повість Б. Могилевського «Життя Пирогова». Оце людина! Скільки добрих і корисних справ зробив на своєму життєвому шляху видатний вчений!
Одного разу Микола Іванович звернув увагу на те, що не тільки хірургічні втручання виліковують поранених. Ще більше їм потрібен догляд. А хто краще за жінку може оточити теплом, увагою, сказати добре слово, нагадати про рідну домівку? Тому й запропонував Пирогов деяким жінкам стати сестрами-жалібницями. Деякі з них відгукнулися й прибули до Севастополя з Петербурга. Пораненим надавалася необхідна допомога.
У дні жорстоких лихоліть жила у Севастополі кругла сирота Даша, дочка матроса. Дівчина вирішила допомагати жінкам у догляді за пораненими. Вона продала все своє майно, відрізала косу, купила коня, зібрала багато чистих ганчірок і поїхала слідом за військовими. Організувала перший в Криму перев'язувальний пункт і стала першою сестрою-жалібницею.
Солдати й матроси згадували того червонощокого хлопчика, який під вогнем ворога перев'язував поранених. Він здавався завороженим — жодна куля не чіпала хлопця, бо палке бажання допомогти пораненим робило його безрозсудно сміливим. Цим «хлопчиськом» була Даша. Коли Пирогов уперше побачив дівчину в госпіталі, у неї на грудях була золота медаль «За хоробрість».
Даша допомагала Пирогову під час операцій. Її знали й любили в Севастополі. Військові називали її Дашею Севастопольською. Так дівчина в XIX ст. знайшла свій шлях, своє призначення на цій землі. Вона говорила: «А загину — мене добрим словом люди згадають».
Так, цю славну дівчину згадують вже більше століття. Її життя не пройшло даремно.
Тому хочеться мені зробити в житті щось таке, за що люди пам'ятатимуть довго. Хочу стати лікарем, хочу «спішити жити», щоб не проспати, щоб сказали, що жила на землі Людина.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Твір Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? (В. Симоненко)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок