Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Аудит -> Калькуляція вартості робіт, послуг

Калькуляція вартості робіт, послуг

Назва:
Калькуляція вартості робіт, послуг
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
29,29 KB
Завантажень:
324
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
КУРСОВА РОБОТА
ПО ПРЕДМЕТУ: „УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК”
ТЕМА: „Калькуляція вартості робіт, послуг”


ПЛАН
Вступ.
Накладні витрати, як відомо, пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та потребують розподілу між ними для включення до собівартості конкретного виробу. Які витрати вважати накладними і як їх розподіляти? Це питання завжди було в центрі дискусій вітчизняних та зарубіжних вчених.
У П.І.Рейбота загальні витрати один раз на рік (в кінці року) розподілялися пропорційно сумі оборотних коштів, закріплених за даними підрозділами.
Е.Е. Фельдгаузен критикував методи розподілу загальних витрат пропорційно вазі готових виробів або їх вартості, або вартості матеріалів, або заробітній праці, що практикувалися в його час. Ці методи, на його думку, були недостатніми, адже не враховували сукупність зусиль всіх факторів виробництва.
А.З.Попов відстоював розподіл витрат пропорційно сумі заробітної плати, оскільки вважав, що вартість створюється працею (ти пічний підхід вченого радянського періоду, який використовував у своїх роботах “Капітал” К.Маркса, його “трудову теорію вартості”) [Примітка автора]. Цей принцип був пануючим і в нашій країні. Першим намагався заперечити його М.Є.Хабаров, пропонуючи розподіляти непрямі витрати пропорційно витратам механічної сили, що заміняє силу ручну.
Більшість авторів того часу – І.Волкович, С.В. Машковський, С.Хлебніков – вважали, що всі непрямі витрати слід розподіляти пропорційно відпрацьованому робочому часу [знову “трудова теорія вартості” К.Маркса], а А.І.Скворцов – пропорційно витратам обігового капіталу, (що вже трохи схоже на “маржинальну теорію вартості”) [Примітка автора]. При цьому він не погоджувався з еклектиками, які вважали, що для кожного виду витрат повинна бути обрана своя база розподілу, зауважуючи при цьому, що ця думка без істотна вже тому, що застосування двох принципів до однієї і тієї ж операції нічим не виправдовується.
10-15 червня 1909 року в Москві відбувся 1-й Всеросійський з’їзд бухгалтерів, в одній з комісій якого обговорювалося питання обліку і розподілу “загальних витрат” . На той час єдиних правил розподілу накладних витрат не існувало. У зв’язку з цим редакція Петербурзького журналу “Коммерческий деятель” у 1911 році організував всеросійський конкурс рахівників на тему “Накладні витрати у виробництві та способи їх розподілу”.
Р.Я. Вейцман запропонував в 1916 році наступні методи розподілу накладних витрат:
Пропорційно заробітній платі;
пропорційно вартості або кількості спожитого матеріалу;
пропорційно сум заробітної плати і вартості матеріалів;
Відпрацьованої кількості робочого часу.
Основні положення з обліку в виробництві від 11.09.19255 р. не внесли ясності до порядку обліку накладних витрат. Накладні витрати ототожнювалися з непрямими. З’явилися пропозиції застосувати “природний метод”, сутність якого полягала в тому, що непрямі витрати потрібно розподіляти, а не нараховувати.
Невирішеною залишилася проблема непрямих витрат, їх складу та розподілу і в більш пізній період. У 1950-60 ті роки в економічній літературі не існувало думки щодо цього. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, цехові і загальногосподарськи витрати включалися до собівартості не прямим шляхом, і досить часто в літературі називалися накладними, хоча ці витрати неоднорідні і складаються з основних та накладних витрат. Для усунення такого недоліку пропонувалося розширити номенклатуру статей цехових витрат за рахунок виділення ряду витрат у самостійні статті, наприклад, витрати палива і енергії на технологічні цілі, витрати на проведення дослідів, витрати по винахідництву та раціоналізації, додаткову заробітну плату та відрахування на соціальне страхування праці.
Безліч пропозицій, щодо розподілу накладних витрат, можна об’єднати в дві групи:
пропозиції, які рекомендували використовувати для розподілу накладних витрат єдину базу (так вважав професор Бродкін О.С., завідуючий кафедрою бухгалтерського обліку в Державному економічному інституті підготовки спеціалістів статистики та ринку) [Примітка автора].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 



Курсова робота на тему: Калькуляція вартості робіт, послуг

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок