Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Біологія -> Фауна роду Carabus (Coleoptera, Carabidae) гірських масивів Горган

Фауна роду Carabus (Coleoptera, Carabidae) гірських масивів Горган

Назва:
Фауна роду Carabus (Coleoptera, Carabidae) гірських масивів Горган
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
15,12 KB
Завантажень:
312
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Курсова робота
ФАУНА РОДУ CARABUS (COLEOPTERA, CARABIDAE) ГІРСЬКИХ МАСИВІВ ҐОРҐАН .


План
Вступ
1. Огляд літератури
1.1. Загальна характеристика ряду Coleoptera
1.2. Коротка характеристика роду Саrabus
2. Матеріал та методика досліджень
2.1. Об’єкт досліджень
2.2. Методи досліджень
2.3. Загальна характеристика дослідженого реґіону
2.4. Характеристика долини рік Зубрівки та Зелениці
3. Результати та обговорення
3.1. Фауністичний огляд
3.2. Ендемічні види роду Саrabus
3.3. Висотний розподіл роду Саrabus
4. Висновки
Література
Додатки
Вступ
Тема роботи – вивчення видового складу жуків-турунів (Carabidae) з роду Carabus у гірських екосистемах південно-східних Ґорґан, зокрема у природному заповіднику „Ґорґани” та його найближчих околицях (заповідне урочище „Ельми”).
Мета даної роботи - дослідження приуроченості жужелиць з роду Carabus до певного біотопу, вплив на них господарської діяльності.
Актуальність роботи полягає у тому, що досліджений регіон південно-східних Ґорґан є слабо дослідженим в плані вивчення видового складу жуків-турунів з роду Carabus; дослідження їх висотного розподілу та вивчення ендемічних видів турунів. Так як дослідження турунів Природного Заповідника „Ґорґани” до цього часу не проводилося. Лише поодинокі дослідники-ентомологи працювали в сусідніх районах Ґорґан (Јomnicki M. 1877-1880, Lazorko W. 1939). І тільки протягом 1989-2002 р. В. Різуном було проведене комплексне дослідження турунів в природному заповіднику “Ґорґани” і його найближчих околицях, матеріали якого і послужили основою даної роботи.
.
1. Огляд літератури
1.1 Загальна характеристика ряду Coleoptera
Голова зазвичай круглувата, часто трохи приплюснута зверху вниз; задньою частиною вона звичайно входить в передньогруди . В деяких жуків (Pydhidae, Curculionidae) спереду вона витягнута в головотрубку (Rostrum), на вершині якої розміщені ротовий отвір та ротові органи. Частини черепної коробки звичайно не розчленовуються, тільки наличник нерідко чітко відділений від лоба. Лобом у жуків називають частину верхньої поверхні голови між очима. Щоки розміщені між ротовими органами і очима, виски – між оком і потиличним отвором. Очі, розміщені по боках голови - круглуваті, овальні або нирковидні (на внутрішньому краю мають виїмку).
Очка (ocelli) зустрічаються дуже рідко, в кількості 1-2 на лобі або на тім’ї.
На передній верхній частині голови міститься пара антен, або вусиків, переважно 11-членикові, що можуть мати різну форму. Розрізняють вусики ниткоподібні, щитинковидні, чотковидні, булавовидні, гребінчасті, колінчасті, неправельні. Антени всаджені численними волосками та щетинками і служать органами дотику та нюху.
Ротовий аппарат гризучого типу, всі його частини зазвичай дуже добре розвинені. Верхня губа звичайно має вигляд поперечної пластинки, що нерідко нерухомо зростається з наличником (у довгоносиків і короїдів вона зовсім не розвинена). Мандибули (жувальця) сильно хітинізовані, тільки у деяких пластинчастовусих зрідка шкірясті; у > деяких видів (Lucanus cervus L. ) досягають великих розмірів. Перша пара нижніх щелеп (максил) розміщена по боках рота і кожна з них складається з двочленикової основи та трьох додатків і двох нерозчленованих лопатей і п’ятичленикового щелепного щупика. Друга пара максил утворює нижню губу , що складається з основної пластинки, підборіддя (submentum), підборіддя (mentum), - передній край якого часто виямчастий, непарного язичка (ligula), та додатків, які містяться на підборідді.
Груди. Найбільш розвинені передньогруди, найменше – середньогруди. Передньогруди рухомо з’єднані з середньогрудьми, що нерухомо зчленовані з задньогрудьми. Форма і скульптура передньоспинки відіграють велику роль при визначенні жуків. На передньоспинці розрізняють: передні і задні кути; передній край, задній край, боки, що мають різкий боковий край. Передньоспинка має різну форму. Бокові краї часто мають бортик (окантований). Епіплеври загнуті на нижній бік і часто відділені від передньоспинки швом.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Курсова робота на тему: Фауна роду Carabus (Coleoptera, Carabidae) гірських масивів Горган

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок