Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Біологія -> курсова робота: Рослинність природнього заповідника “Горгани”, перспективи відтворення та збереження

Загрузка...

Рослинність природнього заповідника “Горгани”, перспективи відтворення та збереження / сторінка 16

Назва:
Рослинність природнього заповідника “Горгани”, перспективи відтворення та збереження
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
34,37 KB
Завантажень:
386
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 

3.3. Основні фітоценози заповідника, їх рослинність (поширення, охорона та відтворення)
Нижче від поясу кам’яних розсипищ лежить неширокий пояс ялинових лісів. У цьому поясі збереглися, подекуди, урочища кедрових ялинників з кедрової сосни (Ріпт cembra L.) і ялини (Picea alba L.) на бідніших кам'янистих грунтах.
Кедр представлений у деревостані переважно екземплярами старшого віку. Молоді дерева не витримують конкуренції з боку більш тіневиносливої смереки і гинуть. Незважаючи на незначну повноту насадження, природне поновлення тут незадовільне. Цьому в значній мірі перешкоджає густий моховий покрив, оліготрофні умови та пошкодження насіння кедра кедрівкою. Недалеко від дослідженого осередка кедра ростуть смереково-кедрові культури, створені в 1935 р. у сирій смерековій сурамені.
Слід відмітити, що кедр поруч із сосною звичайною є найбільш придатною породою для залісення гірських еродованих схилів у лісорослинній смузі смереки.
Ще нижче пояс представлений ялиново-буково-ялицевими лісами, які в процесі лісогосподарської діяльності були замінені в окремих місцях чистими ялиновими. В утворенні цього поясу разом з кліматичними умовами велику роль відіграє збільшення потужності дрібнозернистого шару продуктів вивітрювання дрібноритмічного флішу, на яких утворилися під змішаним лісовим покривом бурі гірськолісові та буроземно-підзолисті ґрунти. Проте і в цьому ярусі в багатьох смугах виходів ямненських масивних пісковиків, що утворюють крупнобрилові розсипища, виростають ліси з сосни звичайної, з домішкою бука та ялиці. А на схилах Джурджі поміж брилами пісковиків виростають молоді берези бородавчасті.
Значна частина заповідника вкрита лісами - 84,4%, а близько 15% його території займають кам'янисті розсипища - «греготи» та схили Довбушанки, Полянського, Медвежика Джурджі. Для заповідника характерні такі лісові
субформації: буково-ялицеві, ялицево-ялинові та кедрово-ялинові, а також зарості гірської сосни — жерепу (Pinus mughus Scop.) і вільхи зеленої - леличу (Ulnus viridis DC.).
Ялицево-ялинові ліси заповідника цінні в ботанічному значенні і своїм трав'яним покривом. Тут поширені окремі види рідкісних ендемічних та реліктових рослин. На зволожених ділянках та по берегах струмків зростає аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacg.), королиця круглолиста (Leucanthemum rotundifolium Walds.), яка є загальнокарпатським монтанно-субальпійським ендеміком; підбілик альпійський (Homogine alpina Cass.) -релікт третинного періоду; жовтець платанолистий (Ranunculus platanifolius L.) - це рідкісний для Горган європейсько-монтанно-субальпійський вид. У даній субформації на висоті 1300 м зростає карпатсько-балканський вид шипшини — Rosa pendnlina L.
У фітоценозах з домінуванням бука лісового (Fagus sylvatica L) збереглися окремі дерева буків віком 200—250 років і висотою 40-50 метрів.
З реліктів для букових фітоценозів характерні є вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereim L.), а з рідкісних та ендемічних видів тут поширені такі, як лілія лісова (Lilium martagon), багаторядник шипуватий (Polystichum aculeatum L. Roth.), щитник розпростертий (Dryopteris expansa Frazer Jenkisci Jermy), баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bert М.), орлики чорніючі (Aquilegia nigricans Baunung), любка зеленоцвіта (Platanthera chlorantha Reichb), аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacg.) та аконіт буковинський (Aconitum bucvyiense Zapal).
Лучна рослинність заповідника представлена післялісовими кострицевими луками, різнотравно-злаковими та заболоченими пухівко-осоковими.
Цікавою флористичною рисою високотравних лук є їх багатий видовий склад із рідкісних та ендемічних видів. Тут поширені такі східнокарпатські ендеміки, як волошка мармароська (Centaurea marmarosiensis Jav.) та волошка карпатська (Centaaurea carpatica Tosc), фітеума чотирироздільна (Phyteuma tetramerum Schur.), королиця раціборського (Leucanthemum raciborskii M.Pop et Crshan).
З карпатсько-балканських субальпійських видів поширена купальниця європейська (Trollius europaeuws .
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Курсова робота на тему: Рослинність природнього заповідника “Горгани”, перспективи відтворення та збереження

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок