Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Хімія -> Сучасний стан досліджень в хімії нестехіометричних сполук

Сучасний стан досліджень в хімії нестехіометричних сполук

Назва:
Сучасний стан досліджень в хімії нестехіометричних сполук
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
24,38 KB
Завантажень:
335
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Сучасний стан досліджень в хімії нестехіометричних сполук


Зміст
Вступ
Розділ 1. Будова реального кристалу.
Основні типи дефектів у кристалічних тілах
Види нестехіометричних сполук
Експериментальні методи визначення дефективності
Розділ 2. Не стехіометрія сполук в системі Fe-O.
2.1. Діаграма стану Fe-O
2.2. Нестехіометрія вюститу
Розділ 3. реакційна здатність нестехіометьричних сполук
3.1. Твердофазні реакції за участю нестехіометричних сполук
3.2. Хімічні реакції в нестехіометричних сполуках


ВСТУП
Актуальність теми. Властивості хімічних сполук визначаються складом, тобто тими стехіометричними співвідношеннями, в яких з’єднуються атоми в процесі їх взаємодії. Проте стехіометричні співвідношення виконуються не завжди. Наприклад, склад більшості твердих неорганічних сполук – оксидів, сульфідів, галогені дів, нітридів, гідридів металів – в залежності від умов приготування може відрізнятись в широких межах. Такі сполуки називаються нестехіотричними. В нестехіомиетричних сполуках середнє число атомів на елементарну комірку нееквівалентне числу позицій і в одній з підрешіток (аніонній чи катіонній) є їх надлишок чи нестача.
Проте на сьогодні відомості про сучасні дослідження і проблеми в хімії нестехіометричних сполук, зокрема про процеси, які обумовлюють їх утворення і реакційну здатність, є небагато чисельними та малодоступними. Тому дослідження, присвячені пошуку та аналізу інформації. Присвяченої вищенаведеним питанням, є на сьогодні актуальними.


1.1. Типи дефектів
Дефекти з точки зору наявності недосконалостей у тій чи іншій підсистемі кристалічної решітки підрозділяються на атомні, електронні та енергетичні.
Атомні дефекти зумовлюються відхиленням положення атомів, іонів, молекул від ідеального стану в системі вузлів кристалічної решітки. Вони характеризують недосконалість атомної структури кристала, їх можна розглядати як елементарні збудження атомної підсистеми кристала.
Електронні дефекти пов'язані з відхиленням стану електронів порівняно з їхнім основним станом, або з відхиленням валентного стану атомів від їхнього основного стану в кристалі. Електронні дефекти - це елементарні збудження в електронній підсистемі кристалів. До таких відносять надлишкові електрони в системі та дірки (нестача електрона або незаповнений валент-ний зв'язок чи вакантна орбіталь). До електронних дефектів належать також полярони та екситони.
Енергетичні (фононні) дефекти кристалічної решітки - це елементарні збудження енергетичного стану кристалів. Найпоширеніший тип енергетичних дефектів - фонони. Тому ці дефекти ще називають фононними. До енергетич-них дефектів відносять також тимчасові елементарні збудження кристалічної решітки, що зумовлені дією світла, у-квантів, потоку нейтронів, радіації тощо. Найважливіше значення для хімії твердого тіла мають атомні дефекти.
1.1.1. Класифікація атомних дефектів
Для класифікації атомних дефектів існує декілька підходів. За ознакою стехіо-метрії атомні дефекти поділяють на стехіометричні та нестехіометричні.
При утворенні стехіометричних дефектів зміна складу хімічних сполук не відбувається. Нестехіометричні дефекти пов'язані зі зміною складу крис-талічних речовин, 3 точки зору хімічної однорідності кристалічної решітки атомні дефекти можна поділити на власні та домішкові.
Домішкові дефекти зумовлені наявністю в структурі кристалічної решітки неосновних, домішкових атомів у тих чи інших її позиціях, Домішкові атомні дефекти одночасно є й нестехіометричними дефектами.
Найдоцільніше проводити класифікацію атомних дефектів за геометричною ознакою або за вимірністю дефекту, тобто за числом вимірів, в яких спо-стерігається відхилення в періодичному, закономірному розташуванні атомів від ідеального їх розміщення в кристалічній решітці.
Згідно з вимірністю дефекти кристалічної решітки поділяються на точкові (нуль-вимірні), лінійні (одновимірні), поверхневі (двовимірні), та об'ємні (тривимірні).
До точкових дефектів належать вакансії або вільні вузли кристалічної Решітки, атоми між вузлами та домішкові атоми в тій чи іншій позиції криста-лічної решітки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Курсова робота на тему: Сучасний стан досліджень в хімії нестехіометричних сполук

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок