Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Хімія -> Солі карбонових кислот, амінокислоти жирного ряду. Кислота у-аміномасляна (аміналон), метіонін, цистеїн, натрієва та кальцієва солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (тета цин-кальцій). Загальні та окремі реакції для підтвердження тотожності та кількісного

Солі карбонових кислот, амінокислоти жирного ряду. Кислота у-аміномасляна (аміналон), метіонін, цистеїн, натрієва та кальцієва солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (тета цин-кальцій). Загальні та окремі реакції для підтвердження тотожності та кількісного

Назва:
Солі карбонових кислот, амінокислоти жирного ряду. Кислота у-аміномасляна (аміналон), метіонін, цистеїн, натрієва та кальцієва солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (тета цин-кальцій). Загальні та окремі реакції для підтвердження тотожності та кількісного
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
7,79 KB
Завантажень:
227
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Курсова робота
з фармацевтичної хімії на тему:
“Солі карбонових кислот, амінокислоти жирного ряду. Кислота у-аміномасляна (аміналон), метіонін, цистеїн, натрієва та кальцієва солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (тета цин-кальцій). Загальні та окремі реакції для підтвердження тотожності та кількісного визначення. Застосування в медицині”


План
Вступ
Характеристика фізичних і хімічних властивостей карбонових кислот
Препарати солей карбонових кислот:
калію ацетат
кальцію лактат
натрію цитрат
кальцію глюконат
Реакції тотожності солей карбонових кислот
Кількісне визначення солей карбонових кислот
Амінокислоти жирного ряду
Якісний і кількісний аналіз амінокислот
Препарати поліамінокарбонових кислот
Висновок


Вступ
На сьогоднішній день важливе місце займають у медичній практиці препарати, які є похідними карбонових кислот. Їх застосовують при різноманітних захворюваннях серцево-судинної системи, при алергічних реакціях, при захворюваннях нервової системи (шизофренія, епілепсія), печінки, а також використовують для консервування крові (натрію цитрат) і у якості реактивів (трилон-5). Тому актуальним є вивчення фізико-хімічних властивостей даних препаратів, а також їхні реакції ідентифікації і кількісного визначення.


Карбонові кислоти аліфатичного ряду являють собою похідні вуглеводів, у котрих один атом водню заміщений карбоксильною групою. Оскільки карбоксильна група
є залишком вугільної кислоти, карбонові кислоти можна розглядати як вугільну кислоту у котрій один гідроксил заміщений на радикал:
Від вугільної кислоти (Acidum carbonicum) і пішла назва карбонових кислот.
Карбонові кислоти в залежності від кількості карбонових груп класифікують на одно-, дво- і багатоосновні, а в залежності від наявності функціональних груп – на оксикислоти, амінокислоти і ін. Медицина застосовує головним чином солі одно- і багатоосновних кислот.


Хімічні властивості карбонових кислот
Хімічні властивості карбонових кислот обумовлені наявністю в їх молекулі карбоксильної групи і ін. функціональних груп. Карбоксильна група виявляє вплив на фізичні, хімічні і фізіологічні властивості речовини. Присутність карбоксильної групи збільшує розчинність речовини у воді. Розчинність ще більше збільшується у солей карбонових кислот, особливо у солей лужних металів, в результаті чого вони мають здатність накопичуватися в крові.
Введення карбоксильної групи в молекулу речовини, як правило, знижує її фізіологічну активність. Тому застосування смих органічних кислот у якості терапевтичного засобу дуже обмежене. Обмежене застосування вільних органічних кислот обумовлене і тим, що електронна густина карбоксильної групи зміщена в сторону найбільш електроноакцепторного атома кисню карбонільної групи, внаслідок чого ослаблений зв’язок між киснем і воднем гідроксила, що полегшує відщеплення водню у вигляді катіона, тобто наступає дисоціація кислоти:
Відщеплення іоногенного водню карбоксильної групи надає карбоновим кислотам подразнюючої дії і чим більша сила кислоти, тим більше вона проявляє подразнюючих і припікаючи властивостей.
Ступінь дисоціації залежить від величини і характеру радикала, зв’язаного з карбоксильною групою. Із збільшенням молекулярної маси радикала константа дисоціації падає. Це обумовлено і тим, що із збільшенням радикала знижується розчинність. Тому в медицині частіше застосовують не самі кислоти, а їх солі і ефіри, так як заміщення водню карбоксильної групи на метал чи залишок спирту значно зменшує чи повністю знімає подразнюючу, припікаючи дію.
В медичній практиці найбільш широко застосовують наступні солі органічних кислот: калію ацетат, кальцію і заліза лактати, натрію цитрат, кальцію глюконат і ін. Всі ці солі є фармакопейними препаратами.


Препарати солей карбонових кислот
В медичній практиці застосовують калієві, натрієві і кальцієві солі одноосновної оцтової кислоти, оксикислот (молочної, глюконової), багато основних оксикислот (лимонної). Способи отримання препаратів солей лужних металів основані на реакції нейтралізації відповідних кислот.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Курсова робота на тему: Солі карбонових кислот, амінокислоти жирного ряду. Кислота у-аміномасляна (аміналон), метіонін, цистеїн, натрієва та кальцієва солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (тета цин-кальцій). Загальні та окремі реакції для підтвердження тотожності та кількісного

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок