Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Державне регулювання -> Соціальний капітал та його роль у регіональному розвитку

Соціальний капітал та його роль у регіональному розвитку

Назва:
Соціальний капітал та його роль у регіональному розвитку
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
21,67 KB
Завантажень:
76
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Сучасна соціально-економічна ситуація у світі при всіх міжкраїнних відмінностях і особливостях дозволяє виявити цілий ряд проблем і завдань, розв'язання яких стоїть на порядку денному надзвичайно гостро. Уряди, як і недержавні організації, прагнуть високого і стійкого економічного зростання, але зазвичай по різному бачать шляхи його досягнення. Занепокоєність прогресивного людства викликає і негативний вплив індустріального розвитку на природне і соціальне середовище, бідність, соціальна нерівність і, як наслідок, – зниження якості життя, погіршення здоров'я та недостатнє задоволення основних соціальних потреб та інтересів різних соціальних груп населення.

За цих умов дедалі актуалізується проблема ресурсного забезпечення суспільного, зокрема регіонального розвитку. Причому йдеться не стільки про фінансові та матеріально-технічні ресурси, скільки про ті види ресурсного забезпечення, що пов'язані з людьми (інтелектуальні, духовні, організаційні), та стосунками між ними (конфлікти, добросусідство, довіра). Усі ці чинники поєднуються у таке відносно нове для сучасних дослідників та управлінців поняття як соціальний капітал, яке, з одного боку, є по суті інтегральним показником суспільного розвитку, з іншого – одним з головних чинників впливу на цей розвиток.

У нових умовах формування соціального капіталу стає пріоритетом суспільного розвитку, а традиційні чинники, які пов'язані з матеріально-сировинними ресурсами, землею, передовими технологіями і матеріальним капіталом, відходять на другий план. В епоху глобалізації соціальний капітал визначає статус держави на міжнародній арені.

Ідея соціального капіталу була закладена ще в роботах А. де Токвілля (1835), який писав: «Американці протистоять індивідуалізму за допомогою принципового інтересу», який полягає у тому, що «вони самовдоволено показують, як основна турбота про самих себе постійно підштовхує їх до допомоги один одному і вимушує їх добровільно жертвувати частину свого часу і власності в ім'я благополуччя Штатів». Е. Дюркхайм (1893) розглядав суспільство, що складається з «органів» (соціальних фактів), або соціальних структур, які виконують ряд функцій для суспільства [1]. М. Вебер зосередився на індивідуумах та моделях і правилах поведінки. М. Вебера цікавили дії, які включали розумові процеси (і закінчувалися безглуздим результатом) між виникненням стимулу і реакцією на нього.

Перша відома згадка про “соціальний капітал” в сучасному значенні була пов'язана з освітою і місцевим співтовариством і належить Л. Ханіфану [2]. З того часу соціальний капітал вивчався Дж. Джекобсом (1961) [3], де соціальний капітал визначався як мережа сусідських відносин; Дж. Пассероном (1970) [4] і П. Бурдьє (1979) [5], які застосовували дуже близьку за змістом концепцію “культурного капіталу”. Дж. Лорі (1987) [6] при дослідженні ринку праці; Дж. Коулменом (1988) [7], який підкреслював взаємодоповнення людського і соціального капіталу; Р. Патнемом (1993) [8] і Ф. Фукуямою (1995) [9], які застосували концепцію на рівні держави і регіону, причому Р. Патнем підкреслював роль громадської залученості у розвитку демократії і соціальної єдності; Дж. Дьюі у своїй концепції соціального прагматизму [10].

Серед російських вчених, які працюють над проблемою соціального капіталу, можна назвати О. Владимирова, В. Гассія, Й. Дискина, С. Долуцьку, В. Радаєва, А. Тумасяна, П. Шихирева та ін. Нажаль, проблема соціального капіталу поки що не отримала належної уваги з боку українських науковців. Хіба що можна загадати роботу Х. Хачатуряна, присвячену аналізу ролі людського ресурсу в розвитку інноваційного потенціалу вітчизняного державного управління. Отже, концепція соціального капіталу є порівняно новою в сучасній соціологічній науці.

Оскільки концепція соціального капіталу, як свідчить світовий досвід, є ключовою для багатьох напрямів соціально-економічного розвитку, але вона ще не стала визнаним інструментом наукової та управлінської практики у системі державного управління України, метою цієї статті є заповнення прогалин у цій сфері. Зокрема, ставиться завдання освоєння понятійного апарату, конструювання дослідницької традиції в області соціального капіталу, та робитиься спроба ув'язати вирішення цих завдань з ресурсним забезпеченням регіонального розвитку.

В основі нових підходів до подолання вказаних проблем лежить переоцінка соціально-економічних цінностей, що відбулася в багатьох країнах останніми роками разом зі зміною політичних та соціально-економічних реалій. Як показують дослідження, після досягнення певного рівня доходу на душу населення темпи подальшого зростання цього добробуту при зростанні доходу суб'єктивно починають зменшуватися [11]. Тому орієнтирами соціальної політики повинні бути не стільки грошові доходи, скільки забезпеченість тими ресурсами, що дозволяють людині змінити якість свого життя. А це є невід'ємним від задоволення потреб та інтересів населення [12].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Курсова робота на тему: Соціальний капітал та його роль у регіональному розвитку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок