Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Економічні теми -> Завершення маржинальної революції і формування неокласичної теорії

Завершення маржинальної революції і формування неокласичної теорії

Назва:
Завершення маржинальної революції і формування неокласичної теорії
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
20,07 KB
Завантажень:
197
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
КУРСОВА РОБОТА
Завершення маржинальної революції і формування неокласичної теорії
Предмет: історія економічних вчень


План
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАВЕРШЕННЯ МАРЖИНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
1.1Розвиток маржинальної теорії Менгером
1.2 Теорія витрат виробництва Візера
1.3. Об’єктивна і суб’єктивна корисність Бем-Баверка
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ
2.1. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа
2.2. Подальший розвиток кембріджської школи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП
Явна нездатність нової історичної школи вульгарної політекономії з її крайнім емпіризмом і націоналістичною орієнтацією протиставити марксизму загальну теоретичну систему привела до появи і поширення в 70-90-х роках 19 ст. іншого великого напрямку вульгарної політекономії – маржиналізму. Його родоначальники – К.Менгер в Австрії, У.С.Джевонс у Великобританії, Л.Вальрас у Швейцарії і Франції – бачили свою першочергову задачу в створенні концепції, у корені відмінної від трудової теорії вартості, сподіваючись тим самим вибити ґрунт з-під марксистської політекономії й одночасно закласти фундамент власної доктрини. Трудовій теорії була протипоставлена теорія корисності, відповідно до якої величина мінової вартості виводиться з інтенсивності потреби. Не нова сама по собі (у її джерел стояли мислителі 18 ст., такі як Е.Кондільяк і Ф.Галіані) теорія корисності була удосконалена за допомогою граничного аналізу (marginal analysis) , що і дав назву новому напрямку політекономії.
Граничний аналіз згодом застосовувався при побудові інших ключових маржиналистских теорій – витрат виробництва розподілу, загальної рівноваги і т.д. Однак було б невірно думати , що використання граничних величин складає суть маржиналізму. Граничний аналіз усього лише інструмент дослідження, що використовувався багатьма економістами до і після 70-х років 19 ст. і , отже , нічого не говорить про його сутність.
Однієї з найбільш характерних рис методології маржиналізма є теза про ідеологічну нейтральність аналізу. З погляду його прихильників, розвиток політекономії класичного періоду гальмувалося недоліком професіоналізму. Економічною теорією займалися державні діячі, журналісти, філософи, що вносили в неї елементи політики, публіцистики і моралізування. Вона знаходилася в полону ідеологічних доктрин і була призначена рішенню дрібних питань.
Чиста теорія політекономії призначена для виведення універсальних закономірностей, незалежних від місця і часу; її відмітна риса, за словами Вальраса, складається також у « байдужності до висновків…які вона робить у пошуках істини».
Щоб підкреслити «не зацікавленість» своїх досліджень, маржиналісти відмовилися навіть від самого терміна «політична економія» на користь більш нейтрального «економікс» (economics). Першим це зробив У. Джевонс, а потім незалежно від нього А. Маршалл, якого підтримали більшість теоретиків Великобританії і США.
Предметом політекономії була проголошена позаісторична проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів. У. С. Джевонс так сформулював своє розуміння мети дослідження: «Дано: визначене число людей з різними потребами і виробничими можливостями, що володіють землею й іншими джерелами сировини; потрібно визначити: спосіб використання їхньої праці, що максимізує корисність продукту».
Маржиналістське трактування предмета дослідження дозволило політекономії знайти, нарешті, чіткі границі і власний зміст. Але оголосивши раціональний розподіл ресурсів предметом політекономії, маржиналісти звели аналіз до зовнішніх форм прояву буржуазних відносин, що означало остаточне і відверте відмовлення від узятого класичною школою курсу на вивчення внутрішньої структури капіталістичного виробництва.
Через це неокласична школа, зумівши об’єднати дві, до того антагоністичні, теорії: трудової вартості і граничної корисності, завоювала з того часу значну популярність і є базою сучасних економічних теорій.
Тому вивчення особливостей розвитку маржиналізму і неокласичної теорії не втрачає свою актуальність і сьогодні, так як дозволяє краще зрозуміти суть економічних процесів, оцінити різні, часто протилежні погляди тих чи інших вчених.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Курсова робота на тему: Завершення маржинальної революції і формування неокласичної теорії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок