Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Економічні теми -> Національно-особливий чинник процесу становлення особистості та людства в творчості українських мислителів другої половини ХІХ – початку ХХ століть.

Національно-особливий чинник процесу становлення особистості та людства в творчості українських мислителів другої половини ХІХ – початку ХХ століть.

Назва:
Національно-особливий чинник процесу становлення особистості та людства в творчості українських мислителів другої половини ХІХ – початку ХХ століть.
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
31,10 KB
Завантажень:
30
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Національно-особливий чинник процесу становлення особистості та людства в творчості українських мислителів другої половини ХІХ – початку ХХ століть.
Переоцінка вартостей та становлення нової суспільної свідомості – необхідна передумова трансформації суспільства. У цьому аспекті питання національного підіймається на поверхню, стає знову предметом філософської рефлексії. Утвердження нового типу світорозуміння у дискурсі державотворення та культурного зростання соціуму, що зветься українським, необхідно приводить до нового, порівняно з догматично-офіційною старою комуністичною ідеологією та ідейним спрямуванням імперіалізму, погляду на проблему та поняття національного як такої.
Практичне ставлення до того чи іншого суспільного явища чи добра вирішальним чином залежить від уявлень про його майбутню долю й призначення. Щось подібне до цього саме й відбувається у нас у справах національних. І справді, якщо у чогось немає майбутнього, то воно перетворюється з дієвого елемента у пасивний рудимент. Проте окрім існування майбутнього у конкретного явища, повинні бути певні умови, що б призвели дане явище до життя. До таких умов виникнення та появи поняття «національного» можна віднести наступні:
Романтизм, в повному розумінні цього слова (він розбудив національну свідомість та спричинився до розвитку народності);
вплив європейської науки на розвиток українського письменства (розвинувся національний, народний ідеал);
відродження слов’янських народностей та ідея панславізму (в народності зароджується ідея національності, а в понятті «слов’янкість» з’являється конкретність);
ідея рівних прав людини (поява національної ідеї);
політичні події (переродження національної ідеї в ідею самостійності та незалежності) (Барвінський Історія укр.л-ри.Т.2., с.6-10).
З огляду на вище сказане, поняття «національного», як і «загальнолюдського», складалося під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин. Єдністю суб’єктивного і об’єктивного чинників стала методологічна база, від якої відходили (відштовхувалися) мислителі в своїх пошуках.
Методологічний підхід О.Потебні до вивчення національного характеризується окремими елементами діалектики. Діалектичність наукової методології проявляється насамперед у її послідовному історизмі (оскільки цей історизм не гіпертрофується), в прагненні до розкриття об’єкта дослідження в його тривалому історичному розвитку, починаючи з найглибшої давнини. При цьому історичні зміни національного він розглядав не як простий рух по колу, а як перехід від нижчого стану до вищого, стверджуючи, що в історичних змінах є прогрес (Потебня О. Эстетика, с. 41). Історичний розвиток розуміється як прояв боротьби протилежностей.
Брати Барвінські як науковці формувалися, безперечно, під впливом естетичних пошуків культурно-історичної школи. Саме ця школа, що виникла в середині ХІХ століття у Франції, виступила з вимогою історичного підходу до вивчення явищ, заявила про потребу дослідження історичного процесу в усій його цілісності та багатогранності. Представники школи ставили перед собою завдання збирати та узагальнювати фактичний матеріал, а розвиток нації пов’язували з громадським і культурним життям певної історичної епохи.
Своєю методологічною концепцією ранніх історико-літературних праць (читанок) Ол.Барвінський є прихильником методу бібліографічно-біографічно-описового аналізу. Праці Ол.Барвінського були «доброю основою наступних досліджень» (Ільницький М. Література українського відродження (напрями та течії в українській літературі 20-х – поч. 30-х років ХХсь.). – Львів, 1994. – С.3), хоча й не містили «синтетичного погляду на історію... як на процес, підпорядкований певним закономірностям» (Ільницький М. Література українського відродження (напрями та течії в українській літературі 20-х – поч. 30-х років ХХсь.). – Львів, 1994. – С.127). З вище сказаного випливає, що за методологічні засади О.Барвінський обрав такі методи, як історичний (вивчення явищ та літературних пам’яток за хронологічним порядком, маючи на меті виявлення тих ланок, що їх пов’язують, і пояснення походження одного феномену з іншого) та філологічний (опис, вивчення тексту, коментування).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Курсова робота на тему: Національно-особливий чинник процесу становлення особистості та людства в творчості українських мислителів другої половини ХІХ – початку ХХ століть.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок