Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Геологія -> Морфоскульптура

Морфоскульптура

Назва:
Морфоскульптура
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
39,13 KB
Завантажень:
274
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Морфоскульптура
Курсова робота


В Українських Карпатах є рельєф, у створенні якого важли-ву роль відіграли не тільки ендогенні, а й екзогенні процеси. Періоди інтенсивних тектонічних рухів змінювалися періодами відносного тектонічного спокою. З періодами відносного тек-тонічного спокою пов’язують формування денудаційних і дену-даційно-акумулятивних поверхонь вирівнювання.
Поширення елементів морфоскульптури чітко узгоджене з головними морфоструктурами і є наслідком діяльності ерозій-них, гравітаційних, нівальних, льодовикових та інших процесів, які руйнують гірські породи, зносять, переносять і відкладають продукти руйнування.
Більшість дослідників виділяє вертикальну поясність і го-ризонтальну зональність морфоскульптурних елементів. Типо-вим для вертикальної морфологічної поясності та ярусності ре-льєфу Українських Карпат є наявність реліктів поверхонь вирів-нювання у верхньому ярусі гір (1 500-2 000 м), пологих денудованих верхньотерасових схилів у середньому ярусі (700-1 500 м) і чітко виражених терасованих, а часто і стрімких схилів у ниж-ньому ярусі (400-700 м) (Цись, 1968).
Регіонально-типологічні особливості теж є важливим чин-ником, який визначає характер морфоскульптури. Суттєві відмінності в морфоскульптурі характерні для морфоструктур різного порядку (або ж таксономічних одиниць геоморфологіч-ної регіоналізації). Наприклад, у Полонинсько-Чорногірських Карпатах П. Цись (1968) виділив два типи вертикальної морфо-логічної зональності: Свидовецько-Чорногірський і Полонинсь-кий.
Верхній ярус Свидовецько-Чорногірського типу П. Цись (1968) характеризував наявністю: а) реліктів поверхні вирівню-вання ("Полонинський пенеплен"), над якою підносяться бане-подібні або округло-конусоподібні вершини,трапляються ка-м’яні розсипи та "висячі долини"; б) реліктових крутосхилових карів з добре вираженими ригелями, іноді з каровими озерами і троговими долинами; в) тектонічно-денудаційних уступів та ерозійно-гляціальних улоговин ("нижні котли" Чорногори); г) мо-ренних пасом і горбів у верхів’ях долин; д) крутих водозборів і схилів долин у приполонинській зоні, щільно задернованих лу-говою рослинністю, які слугують вогнищами зародження бур-хливих потоків.
У середньому залісненому ярусі П. Цись (1968) виявив пере-важно виположені середньогірні схили видовжених відрогів, на яких збереглися фрагменти нижчих денудаційних поверхонь і верхніх терас. Крутість схилів - від 15-20° і більше. У нижній частині схили переходять у круті.
Терасовані ділянки нижнього ярусу мають фрагменти цо-кольних терас, укритих алювіальними галечниками і суглинка-ми. Круті уступи терас часто ускладнені зсувами, на поверхні — численні конуси винесення гірських потоків.
Для Полонинського, також триярусного, типу характерні ви-разні релікти давньої поверхні вирівнювання, над якими підніма-ються поодинокі вершини. Місцями трапляються кам’яні роз-сипи та осипи. У пригребеневих частинах схилів водозбірні ба-сейни, можливо, оброблені гляціально-нівальними процесами.
Середній, заліснений ярус, переважно крутий, ущелиноподібний, нижній - цокольно-терасовий, стрімкий і подекуди обвальний. Більшість гірських потоків, які перетинають ці два яру-си, має велику крутість падіння і селенебезпечність.
Під час аналізування морфоскульптури Полонинсько-Чорногірських Карпат виділяють такі реліктові типи: а) денудаційні поверхні вирівнювання; б) льодовиково-денудаційні та льодо-виково-акумулятивні форми плейстоценових зледенінь; в) екстрагляціальні форми. Характер сучасного рельєфу також зумов-лений успадкованими морфоскульптурами - річковими долина-ми з комплексом високих, середніх і низьких терас. Окремо тре-ба розглядати характер поширення і динаміку розвитку сучас-них екзогенних процесів, які створюють відповідні морфо-скульптури.
1.1. Реліктові форми рельєфу
1.1.1. Поверхні вирівнювання
Формування найдавніших поверхонь вирівнювання біль-шість дослідників пов’язує з міоценом (ранній міоцен, гельвет, верхній тортон, нижній сармат).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Курсова робота на тему: Морфоскульптура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок