Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Історія України -> Дореформені та після реформені судові установи та установи прокуратури ХІХ сторіччя

Дореформені та після реформені судові установи та установи прокуратури ХІХ сторіччя

Назва:
Дореформені та після реформені судові установи та установи прокуратури ХІХ сторіччя
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
4,29 KB
Завантажень:
136
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Контрольна робота
на тему:
Дореформені та після реформені судові установи та установи прокуратури ХІХ сторіччя.


Зміст.
Система судів дореформенного періоду.
Інститути адвокатури до 1864 року.
Завдання судової реформи 1864р.
Окружний суд.
Судова палата.
Література.


Судова система в Україні на початку XIX ст. не була одноманітною. Суд перебував у руках чиновників-дворян. Судову систему пронизував бюрократизм, у судах існува-ли тяганина і хабарництво. У Слобідсько-Українській, Херсонській, Катеринославській (тепер Дніпропетровська обл.) і Таврійській губерніях судову систему привели від-повідно до судової системи корінних губерній Централь-ної Росії. Судами першої інстанції були станові суди: у повітах — земські суди для дворян і селян; у містах — магістрати та ратуші для купців і міщан. Другою інстан-цією для них вважалися губернські суди (палата кримінального і палата цивільного суду). Окрім того, в Одесі створили ще комерційний суд, а у губерніях — совісні суди для розгляду справ про злочини божевільних і не-повнолітніх та надвірні суди, які розглядали кримінальні та цивільні справи осіб, станову належність яких нелегко було визначити (різночинці), а також чиновників і вій-ськовослужбовців, котрі тимчасово перебували там у спра-вах служби.
У правобережних (Київській, Волинській і Подільській) губерніях структура судової системи була іншою. Судову систему тут очолював головний суд, який став апеляцій-ною інстанцією для судів повітових, підкоморських, магі-стратів і ратуш. Повітовий суд вважався становим судом для дворян і селян, магістрати і ратуші — становими су-дами у містах. Підкоморський суд — це становий суд першої інстанції у межових справах. Совісні суди у цих губерніях не існували.
Головний суд складався з двох департаментів — ци-вільних і кримінальних справ. Компетенція суду була од-нотипна з компетенцією палат кримінального і цивіль-ного суду інших губерній. Окрім цього, у зв'язку з від-сутністю у цих губерніях совісних судів, головним судам були підсудні також справи про малолітніх і божевільних злочинців. Після розгляду в головному суді ці справи по-ступали в обов'язковому порядку в 5-й департамент Се-нату. До підсудності головного суду належали також справи, які становили компетенцію надвірних судів до їх ліквідації у Волинській і Подільській губерніях 1802 p. На вироки та рішення головного суду апеляція і скарги подавалися до Сенату.
Виконання судових вироків відповідно до Литовсько-го статуту проводили у повітах повітові, а в містах — міські суди. У 1812 p. був уведений єдиний у всій Росій-ській імперії порядок виконання судових вироків: воно передавалося у містах — міській поліції, повітах — ниж-нім земським судам.
Судова система у Лівобережній Україні за місцевими особливостями була подібна до системи Правобережної України. Головною судовою інстанцією вважався генераль-ний суд, що мав таке ж значення, як палати криміналь-ного та цивільного суду в Слобідсько-Українській, Херсон-ській, Катеринославській, Таврійській губерніях і голов-ний суд у губерніях Правобережної України. Особливістю генерального суду було те, що старшому з генеральних суддів доручалось у випадку відсутності губернатора і ві-це-губернатора тимчасове управління губернією. Гене-ральний суд складався з двох департаментів, кожен з яких укомплектовувався генеральним суддею та двома радни-ками, призначеними урядом і п'ятьма засідателями, кот-рі обиралися від дворянства щотри роки. Повітовий і підкоморський суди будь-яких відмінностей порівняно з су-дами у Київській, Волинській і Подільській губерніях не мали.
Діяльність усіх судів у губерніях була підконтрольною губернаторам. Кримінальні справи в обов'язковому поряд-ку подавалися губернаторам для ознайомлення. У випадку розбіжності між думкою губернатора і вироком суду спра-ва передавалася до Сенату. Останній, як правило, під-тримував думку губернатора, позбавляючи сили вирок кримінальної палати, головного або генерального суду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Курсова робота на тему: Дореформені та після реформені судові установи та установи прокуратури ХІХ сторіччя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок