Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Історія України -> Українська держава гетьмана Павла Скоропадського

Українська держава гетьмана Павла Скоропадського

Назва:
Українська держава гетьмана Павла Скоропадського
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
25,74 KB
Завантажень:
491
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Курсова робота
на тему:
Українська держава гетьмана Павла Скоропадського


П Л А Н
Вступ німецьких і австро-угорських військ в Україну.
Відступ радянськи військ з України.
Розпуск центральної Ради.
Утворення гетьманського уряду.
Внутрішня політика гетьмана Павла Скоропадського.
2.1. Політичні партії і гетьманський режим.
2.2. Збройні сили Української Держави.
2.3. Аграрна політика уряду.
2.4. Становище робітничого класу.
2.5. Народна боротьба з окупантами.
2.6. Національно-культурна політика.
Зовнішньополітичний курс Української Держави.
3.1. Переговори про мир з радянською Росією.
3.2. Бесарабське питання.
3.3. Кримське питання.
3.4. Холмщина і Підляшшя.
Падіння гетьманського режиму.
Ставлення білогвардійців до української державності.
Утворення Українського національного союзу.
Відречення гетьмана від гасла самостійної України.
Утворення Директорії.


1. Вступ німецьких і австро-угорських військ в Україну.
Відступ радянських військ з України.
18 лютого 1918 р. війська Четверного союзу перейшли в наступ по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат. Чисельність їх сил досягала 450 тис. чоловік.
У ніч на 24 лютого ВЦВК і Раднарком прийняли продик-товані умови, і тільки тоді німецькі війська зупинилися. В Україні, однак, німецькі та австро-угорські війська продовжу-вали просуватися далі.
За підписаним 3 березня мирним договором Росія втрачала велику територію. Фінляндія і Україна визнавалися самостійними державами. Раднарком зобов'язувався визнати Брестську угоду Центральної Ради з країнами Четверного союзу і розпо-чати мирні переговори з УНР.
У цій ситуації члени Народного секретаріату розгубилися. Дальший опір був явно безперспективним. На київському на-прямку налічувалося не більше 3 тис. чоловік, які можна було протиставити регулярній армії кайзера. Проте Раднарком ви-магав організувати опір і пообіцяв таємну підтримку.
ЦВК рад України закликав трудящих до збройної відсічі ворогу. При радах утворилися мобілізаційні відділи. Київська, Подільська і Волинська губернії були переведені на воєнний стан, а Київ оголошено в стані облоги.
На підступах до Києва у безнадійних з воєнної точки зору умовах більшовикам вдалося уповільнити наступ. У районі Бердичева і Житомира загони військовослужбовців старої армії разом з червоногвардійцями зупинили противника на тиждень. Однак 1 березня радянські війська були змушені залишити столицю України. У місто, окуповане німцями, прибув уряд Центральної Ради.
В. Ленін у телеграмі надзвичайному комісару Півдня Росії Г. Орджонікідзе наказав негайно евакуювати хліб і метал на схід, організувати підривні групи на залізницях, створити єди-ний фронт оборони від Криму до Великороси. Першочерговою була евакуація матеріальних цінностей. Опір фактично органі-зовувався заради цього, бо відстояти радянську владу в Україні після вимушеного визнання УНР Раднарком не міг. Щоб ви-грати час для евакуації, урядові радянської України було надано істотну допомогу. Ленін запропонував головнокомандуючому радянськими військами Півдня Росії В. Антонову-Овсієнку перейти в розпорядження Народного секретаріату. ЦВК рад України призначив його народним секретарем і верховним головнокомандуючим радянськими військами.
У березні 1918 р. у Катеринославі відбувся II Всеукраїнський з’їзд рад. Як і на першому з'їзді, який проголосив радянську владу в Україні, жителі сільської місцевості на ньому не були представлені: вплив більшовиків на селянство залишався слабким. З'їзд проголосив, що трудящі України рішуче боротимуться за радянську владу. Було обрано новий склад ЦВК, до якого увійшли російські та українські ліві есери, ліві українські більшовики, соціал-демократи. Народний секретаріат очолив М. Скрипник.
До середини березня з червоногвардійських загонів, окремих частин старої армії і військовополонених Народний секретаріат сформував п'ять армій. Та ці формування були арміями лише за назвою: особовий склад кожної з них налічував значно менше бійців, ніж стрілецька дивізія. Антонов-Овсієнко обрав єдино можливий стратегічний план: поєднання фронтових дій з пар-тизанською боротьбою в тилу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Курсова робота на тему: Українська держава гетьмана Павла Скоропадського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок