Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Історія України -> «Українське архівознавство»

«Українське архівознавство»

Назва:
«Українське архівознавство»
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
35,49 KB
Завантажень:
102
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
Курсова робота
«Українське архівознавство»


ЗМІСТ
Вступ.
Розділ 1. Архівознавство в системі наук та його історіографія.
Розділ 2. Етапи формування системи архівних установ  та розвиток української архівістики.
2.1. Українська архівістика початку ХХ ст.
2.2. Українська архівістика середини ХХ ст.
2.3. Архівістика незалежної України.
Розділ 3. Архівознавчі дослідження І. Крип'якевича.
Висновки.
Література.
 


Вступ
Актуальність теми дослідження. Серед галузей науки і навчальних дисциплін гуманітарного циклу, роль і значення нині яких неухильно зростає, одне з чільних місць посідає архівознавство тобто система наукових знань про архіви, архівну справу, її історію, теорію і практику.
За Конституцією України (ст. 54), "культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами". Скарбниці документальної пам'яті нації – архіви – є інформаційними системами, в яких застосовуються інформаційні технології під час опрацювання, класифікації, використання документів. Водночас архіви є установами державного управління і багатьма своїми функціями тісно пов'язані зі сферами державного життя.
Все, що пов'язане з діяльністю архівів, їхніх органів управління, називають архівною справою, під якою розуміють галузь життєдіяльності суспільства, яка охоплює наукові, культурологічні, правові й техніко-економічні умови відбору, експертизи цінності, опрацювання, зберігання архівних документів та організацію користування ними. Знання про архіви, як і самі архіви, зародилися давно, але наукового характеру вони набули в країнах Західної Європи у 18 ст., в Росії та в Україні в 19 ст. На зламі 19-20 ст. виник термін "архівістика". Спочатку його пов'язували з вивченням історії архівної справи, збиранням документів, а згодом до завдань архівістики почали відносити розроблення наукових основ організації роботи з документами, їхнього пошуку, відбору і зберігання. В 20-х роках поряд з поняттям "архівістика" дедалі частіше стали вживати термін "архівознавство", який означав не лише прикладне, але й теоретико-методологічне призначення цієї галузі знань. Оскільки архівознавство сформувалося в рамках історичної науки і виділилося в окрему галузь у процесі диференціації наук, тривалий час його відносили до "допоміжних історичних дисциплін", а починаючи з 70-х років – до спеціальних галузей історичної науки. З розширенням сфери діяльності архівів, збагаченням їхніх функцій і підвищенням ролі в державно-політичному, науково-культурному і духовному житті, архівознавство вийшло за межі галузі історичної науки і набуло статусу автономної наукової системи, тісно пов'язаної з історичною та іншими науками.
Значний внесок у дослідження архівної справи зробили українські архівісти.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади архівознавства.
Предмет дослідження – школи українського архівознавства.
Метою курсової роботи є дослідження шкіл українського архівознавства.
Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:–
охарактеризувати архівознавство в системі наук та його історіографію;–
дослідити етапи формування системи архівних установ  та розвиток української архівістики;–
висвітлити архівознавчі дослідження І. Крип'якевича. 


Розділ 1. Архівознавство в системі наук та його історіографія
Архівознавство, будучи порівняно молодою наукою, має широку історіографію. Її можна трактувати як галузь знань про історію розвитку архівознавчих досліджень. Завдання її як предметно-проблемної історіографії полягає в тому, щоб дати відповіді на такі питання:
1) які проблеми архівознавства досліджено з достатньою повнотою?
2) які архівознавчі питання висвітлено частково або неповно чи невірно?
3) які проблеми не порушувалися і не досліджувалися?
Структурність аналітичних відповідей на ці питання, їхній синтез становлять історіографію архівознавства, оскільки дають цілісне уявлення про витоки архівознавчих знань, основні етапи і здобутки їхнього розвитку, достовірність і повноту дослідження теоретичних і практичних аспектів архівної справи, дозволяють прогнозувати і програмувати дальші дослідження.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 



Курсова робота на тему: «Українське архівознавство»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок