Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Історія України -> Українською мовою курсова робота: Партизанський рух на Україні у 1941–1944 рр.

Партизанський рух на Україні у 1941–1944 рр. / сторінка 14

Назва:
Партизанський рух на Україні у 1941–1944 рр.
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
28,07 KB
Завантажень:
408
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Іс-торію, звичайно, не можна переписати, але переосмислювати події минувшини вкрай необхідно і корисно для суспільства. Це стосується й партизанського руху 1941-1944 pp.


Висновки
Отже, можна зробити наступні висновки:
Жорстокий окупаційний режим в умовах німецького "нового порядку" мав протилежні наслідки. Для підтримання своєї тимчасової влади фашисти мусили зняти з фронту майже півмільйона боєздатних воїнів. Водночас у відповідь на жорстокість окупаційних властей на території України посилювалися підпільна боротьба і партизанський рух.
Ця боротьба розгорталася з перших днів вторгнення агресорів на територію України. Офіційна директива про формування партійного підпілля і організацію партизанської боротьби була прийнята радянським військово-політичним керівництвом наприкінці червня 1941 р. Організаторами її стали партійні, комсомольські, радянські органи, військове командування та органи НКВС. Безпосередніми керівниками партизанського руху в Україні були М. Хрущов, М. Бурмистренко, Д. Коротченко, М. Співак, Й. Лисенко та ін.
Особлива увага приділялася створенню партизанських і диверсійних загонів та баз їх матеріально-технічного забезпечення. Розгортання боротьби у ворожому тилу відбувалось у надзвичайно важких умовах. Швидка окупація більшості районів України та жорстока розправа з партизанами і підпільниками призвели до великих втрат у русі опору. Але навіть у 1941 р. для боротьби з ним фашисти змушені були зняти з фронту понад 50 тис. солдатів та офіцерів.
У перший рік війни партизанський рух мав малоор-ганізований характер. Групи були нечисленними, погано озброєними. Утворювалися вони в основному у лісостеповій смузі України з воїнів Червоної Армії, які вий­шли з оточення, втекли з полону, та з радянських активістів. Партизанські загони поповнювало і всіляко підтримувало населення України. Перші виступи партизанів проти фашистів носили епізодичний характер. Тільки з серпня 1942 p., з початком діяльності спеціальної партизанської групи полковника Д. Медведева (1898—1954), розпочинається масовий партизанський рух в Україні. Створюються великі партизанські з'єднання та загони під командуванням С. Ковпака (1887—1967), О. Сабурова (1908—1974), О. Федорова (1901—1989) та ін.
Дії радянських партизанських загонів у Західній Україні не знайшли такої підтримки у населення, як у східній і центральній частинах.
У травні 1942 р. при Ставці Верховного Головнокомандування створюється Центральний штаб партизанського руху, а для координації боротьби в тилу ворога на території України- Український штаб партизанського руху на чолі з генералом Т. Строкачем. Уже наприкінці року у республіці партизанські загони, підпільні та підривні групи діяли в усіх ії районах.
Боротьба у ворожому тилу набирала різних форм: бойові дії, організаторська і політична робота підпільників, масовий саботаж економічних, політичних і воєнних заходів окупантів та ін. У ній брали участь близько 500 тис. партизанів, об'єднаних у 60 великих з'єднань, та майже 2 тис. загонів і груп.
Новий, вищий етап партизанського руху почався з весни 1943 р., коли значно зміцніли сили патріотичного руху і він набув організаційного і бойового досвіду. На Правобережну і Західну Україну були здійснені рейди партизанських з'єднань С. Ковпака, О. Федорова, О. Сабурова та ін. Під час підготовки до Курської битви була спланована радянським командуванням так звана рейкова війна (кодова назва "концерт"). Були підірвані тисячі ешелонів з вантажами для німецької армії, сотні підприємств і військових складів та ін. Для придушення Партизанського руху з фронту було знято кілька сот тисяч солдатів і офіцерів вермахту.
Головною формою партизанської війни було руйнування німецьких комунікацій (рейкова, шляхова війна). Великі загони практикували також тактику рейдів. Так, у 1943 р. був здійснений славнозвісний Карпатський рейд С. Ковпака. Хоча він і не досяг своєї мети — знищення нафтових промислів Прикарпаття, але справив велике враження на все населення України, продемонстрував силу Червоної Армії
Але значення партизанського руху у ворожому тилу оцінюється не тільки безпосередніми втратами окупантів, оскільки воно виходить далеко за межі чисто воєнних операцій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Курсова робота на тему: Партизанський рух на Україні у 1941–1944 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок