Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література -> курсова робота на тему: Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)

Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”) / сторінка 3

Назва:
Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
21,36 KB
Завантажень:
500
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
«Чувство – разум – воля» - класична трихотомія в розумінні і поясненні людини філософією і психологією. Але Белінський не може не поставити перед собою питання про матеріальний субстрат цих складових духовності: в цей період критик займається не „трансцендентним я”, а цілком конкретною людиною[6;11]. „Вы, конечно, очень цените в человеке чувство? - Прекрасно! – так цените же и этот кусок мяса, который трепещет в его груди, который вы называете сердцем и которого замедленное или ускоренное быение верно соответствует каждому движению вашей души”[16;9; 35-36].Ототожнення душі і серця проведено не на основі якихось відкриттів психофізіологічного типу, а природньо, таким же природнім і навіть неохідним чином, яким воно вже проведено у віковій традиції народного міроприємства, затвердивши в Біблії і в фолькльорі.
Фіксуючи любий рух почуттів, Л.Толстой в „Анні Кареніній” налаштований не тільки вперед, до результату, але й назад, до початкової точки зародження цього почуття. І саме головне: проявляється рух почуття розумом або джерело його – серце? Художньо ж важливо зафіксувати, як протікає процес раціоналізації почуттів і як думка „очувствляется”. Захоплюючий точний опис цього процесу представлено в знаменитій сцені зустрічі Кареніних на вокзалі. Вся безпощадна правда відношень викрита через зображення механізму взаємопроникнення, „обмін” почуттів і думок.
Анна бачить обличчя чоловіка: „Ах, Боже мой ! отчего у него стали такие уши? Подумала она...”[]. Відчуття-сприйняття зразу переведено у форму запитання (від чого?), який настільки незвичайний і простий. Що означає „стали”? Вуха не могли фізично змінитися за час відсутності Анни. А що ж змінилось? Змінилась героїня – її сприйняття знайомого, привичного змінилось під впливом емоцій, пробудженого серця. Тут же зафіксовано: „…неприятное чувство щемило ее сердце”. В миттєвому самоаналізі власних почуттів Анна дозволяє разючому її „чувству недовольства собой” пробити стіну, якби сказали психоаналітики, „катектирувати” власні настанови і повністю усвідомити, тобто дати собі звіт в природі пережитих емоцій: „...прежде она не замечала этого чувства, теперь она ясно и больно сознала его” [15;8;472].
„Анна несвідомо обманювала себе: емоція існувала незалежно від інтелекту.Але емоції, перейшовши поріг „катексиса”, зарядили своєю енергією свідомість, зігравши вирішальну роль в самосвідомості власної ідентичності” [1;28]. „Емоційний зрив, серцевий рух, таким чином, не просто очищує свідомість, але ставить її при повному світлі свідомості перед моральним вибором” [6;11].
Колишня, Анна яка йшла за велінням серця, згідного з розумом, залишилася за межею „прекрасного ужаса метели” і тількт ві сні, „когда она не имела власти над своими мыслями” [6;15], залишалась тотожною собі, але вже новою, котра попробувала „ужас”. Анна втратила властивість користуватисмя „внутренними весами”, які колись безпомилково визначали гармонійне відношення веління почуттів і міри розумної об”єктивності їх у вчинках, в поведінці. Розум і почуття не перевищували одне одного і не диктували один одному своїх вимог.
Саме й тому немає багато моралей. Мораль одна: герої не шукають моральних виправдовувань, розуміючи, що остаточний суд у власному розумі і серці.
Емоції, які досягнули сили ефектів, пристрастей, дійсно виступають роковою силою, і серце, ототожнююче Анною з любов’ю, ніби підкоряється логіці пристрастей. Одначе серце підкоряється й другій логіці – логіці, яка властива йому спочатку як „средоточию нравственною жизни”[8;205].
Серце Анни, „нової” Анни переживає одну із найсильніших емоцій – встид. Вона не може „без мучительной боли стыда” згадати коротку сцену розмови з чоловіком перед стрибками. І саме почуття встиду заствляє червоніти. Причому червоніють і Анна, і Вронський, але мотивовано це по-різному.
Рум’янець на обличчі Вронського – це рум’янець встиду людини, яка відступила від правил. Раніше він віддавався всякій пристрасті не червоніючи, розуміючи без участі серця.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Курсова робота на тему: Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок