Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література -> Скачати курсова робота: Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)

Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”) / сторінка 4

Назва:
Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
21,36 KB
Завантажень:
500
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Тепер воно включене в процес емоційних преживань і реакцій. Анна червоніє не від образи на себе із-за порушення „правил”, а від свідомості розпаду власного я. Порушена робота власного розуму – „розуму серця”.Серцева логіка розуму і серцева логіка пристрасті розділені, і це розмиває, розрушує совокупність особистості.
Власний досвід художника переконує його, по крайній мірі, в одному: зраді людини. Звернемо увагу, що й розум Вронського, і розум Анни змінюється під впливом полчуттів. Один усвідомлює своє почуття, і це почуття підштовхує пристрасть, друга усвідомленням заперечує пристрасті і в перебігу підкоряє собі і свідомість.
Це протиріччя боротьби і коректування почуттів розумом і показує Толстой. Анна кожне почуття доводить до рівня свідомості.
Причина трагедії не в любові, а в серці героїні. Ії серце переживає той рід любові, до якого воно прилаштоване, який є згубним для нього. Серце Анни Кареніної надто відкрите для пристрастей, що диформує його головну ціль: бути відкритим для добра.
І.2. Єлен Курагіна та її брат Анатоль – люди, що викликають пристрасть, а не любов
П’єр – багач і граф Безухов, одружений на найкрасивішій жінці в світі. Але чи став він від цього шлюбу щасливим? Ні.
Що стосується П’єра, то довгий час на наших очах він робив одну помилку за іншою, нерозумні і дурні вчинки: захищав революцію і Наполеона в гостинній Шерер; порушив дане князю Андрію чесне слово і поїхав до Курагіна, щоб брати участь в бурхливих пустощах з ведмедем; нащось рекомендував князеві Андрієві Бориса; піддався почуттям до Єлен та одружився з нею.
Ось, можливо, головне: захопившись Єлен, П’єр відчув, що „между ним и ею не было уже никаких преград” []. Це ж відчуває Наташа, що закохалась в Анатоля. Брат і сестра Курагіни, красиві люди, вміють викликати до себе пристрась, але не любов, тому що любов – це перш за все духовне почуття.
Анатоль Курагін, привезений свататись до княжни Мар’ї, не відчував до неї ні краплі кохання. Вона здавалась йому дивним чином некрасивою, навіть огидною. Але він не роздумуючи одружився би на ній, якби вона йому не відмовила. Одружився би на імені та грошах її батька. У нього не виникло би ні тіні сумніву.
Графиню Єлен Безухову трутні суспільства оправдовують завжди, що б вона не робила, тому що Єлен належить світським звичаям, вона його відображення і символ, дочка салонів і одночасно їхня королева.
Із точки зору нашої сьогоднішньої моралі немає нічого поганого в тому, що жінка вирішила розвестися з нелюбим чоловіком. Але спічувати Єлен ми не в силах. Навіть якщо спробуємо стати на ЇЇ стороні: адже шлюб її з П’єром нещасливий не тільки для нього, алей для неї. Єлен була дуже молодою, і вона навіть подобалась нам на перших сторінках роману, коли П’єр здалеку милувася нею і князь Андрій любувався її надзвичайною красотою. Вона була дуже молода, і всі: батько, мати, брати, знайомі, сама Анна Павлівна – говорили їй, що шлюб з П’єром – щастя. Можливо, вона повірила, а потім переконалась, що зробила помилку. Можливо, вона гірко покаялась...
Ні. Каятися, мучитися муками совісті графиня Єлен не вміє,і в цьому її найбільший гріх в очах Толстого – і в наших також. Ми прощаємо Наташі і П’єру всі їхні помилки; старому князю Балконському – його приступи злоби і несправедливості; княгині Мар’ї – її страхітливі думки в ліжку вмираючого батька, тому що кожний з них осудив себе соровішн, ніж це зробили би ми.
Єлен не судить себе, вона завжди знайде собі виправдання – і це робить її безлюдянною. Як після дуелі П’єра з Долоховим вона брехала П’єру і думала тількт про те, що про неї скажуть в світі;як в ті дні, коли, турбуючись про свої розваги, вона ввела в безухівський будинок Бориса Друбецького; як, забавляючись звела Наташу з Анатолієм, - так і тепер, в дні Бородіна і залишення Москви, вона, як і раніше, дозволяє собі все, ні на хвилину не виникає в її душі потреба осудити себе – потреба, без якої немає людини.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Курсова робота на тему: Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок