Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література -> курсова робота безкоштовно: Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)

Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”) / сторінка 6

Назва:
Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
21,36 KB
Завантажень:
500
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 

Коли П’єр розвівся з дружиною і виїхав з Москви, то на станції в Торжці зустрів одного з найвпливовіших діячів оргаганізації франкмосонів, він його вислухав і йому повірив.
Що таке масонство і яка його роль у суспільному житті Росії? Багато декабристів пройшло через масонські брехні (так називалась первинна організація масонів); Під час південного заслання вступив в масони Пушкін. Кругом масонів було створено цілком визначна суспільна думка: їх рахували порушниками спокою, майже бунтівниками. Слово „фармазон”, лайливе на вустах добродійних поміщиків, виникло від перекрученого „франкмасон”.
Чого люди йшли в масонські брехні? Кожний за своїм. Пізніше ми побачимо, як серед масонів Бориса Друбецького, аж цей істини не шукає, не розв’язує питання про добро і зло. І багато таких, як він, ставали масонами, щоб мати серед своїх „братів” людей впливових і відомих, користуватися їх допомогою в земних справах.
Але багатьох - в тому числі і П’єра – притягувала та ідея внутрішнього очищення і самозвершення, яку відкрив П’єру зустрінутий в Торжці масон Баздєєв.
Суть масонства міститься в заклику до внутрішньої духовної роботи над собою. „Очисти себя, и по мере очищения ты будешь познавать мудрость”, - говорить П’єру Баздєєв. Попрощавшись з ним П’єр відчув себе новою людиною. „В душе его не оставалось ни следа прежних сомнений. Он твердо верил в возможность братства людей, соединенных с целью поддерживать друг друга на пути добродетели, и таким представлялось ему масонство”[17;106].
Після розлучення з дружиною, після розвалу всіх своїх попередніх надій П’єр так хотів знайти нову істину, новий зміст життя, що, звичайно, повинен був знайти його. І ось, переповнений мрією про братство людей, він поїхав у свій маєток з ціллю полегшити стан селян, тобто принести користь і добро іншим людям, своїм братам. Він хоче відпустити селян на волю, але головний управитель його маєтками пояснює, що це неможливо, у всякому разі, вже. Тоді П’єр висуває нові реформи: скорочує селянські роботи, полегшує працю жінок з дітьми, знищує тілесні покарання, установи лікарень і шкіл...І, здавалось би, йому все вдається. Об’їжджаючи через деякий час свої маєтки, П’єр бачить подяку гарно вдягнених селян, лікарні і школи, що будуються; чує подяку жінок з грудними дітьми, які позбавлені від тяжкої праці.
Ось із цієї поїздки, щасливий від свідомості, щ він приносить людям добро, П’єр появляється в князя Андрія. Він прагне показати, що тепер він „совсем другой, лучший Пьер, чем тот, который был в Петербурге”. Він жвавий, розказує, розпитує, намагається відкрити відчайдушному другу свій новий світ діяльної любові до людей: „Только теперь, когда я живу, по крайней мере стараюсь (из скромности поправился Пьер) жить для других, только теперь я понял все счастье жизни”[14;78].
Князь Андрій все це слухає недовірливо і похмуро. Він не тільки нічого не хоче розказати про себе, але, слухаючи П’єра, дає зрозуміти, що все це йому давно відоме й нецікаве.
П’єр виголошує: потрібно робити людям добро. Андрій відстоює інше: потрібно жити так, щоб не робити нікому зла. Слухаючи цю суперечку, ми , звичайно, стаємо на сторону П’єра, але скоро виявиться, що насравді все складніше, ніж здавалося нам і йому.
При найближчому розгляді корисної діяльності П’єра, виявляється, що не така вона вже й корисна. „Пьер не знал, что там, где ему подносили хлеб-соль и строили предел Петра и Павла… придел уже строился давно богачами-мужиками села, а что девять десятых мужиков этого села были в величайшем разорении… Он не знал, что священник, встретивший его с крестом, отягощал мужиков своими поборами и что собранные к нему ученики со слезами были отдаваемы ему и за большие деньги были откупаемы родителями…”[14;296].
П’єр виголошує: потрібно робити людям добро. Андрій відстоює інше: потрібно жити так, щоб не робити нікому зла. Слухаючи цю суперечку, ми, звичайно, стаємо на сторону П’єра, але скоро виявиться, що насправді все складніше, ніж здавалося нам і йому.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Курсова робота на тему: Тема любові і обов’язку у творчості Л. М. Толстого (На матеріалі романів “Анна Кареніна” та “Війна і мир”)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок