Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Менеджмент -> Роль мотивації як функції управління

Роль мотивації як функції управління

Назва:
Роль мотивації як функції управління
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
30,67 KB
Завантажень:
252
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Курсова робота
з дисципліни “Менеджмент”
за темою: „Роль мотивації як функції управління”
 
 
План:
Вступ……………………………………………………...ст. 3
Поняття і роль мотивації...............................................ст. 5
Теорії мотивації……………………………………...…ст. 10
Теорія ієрархії потреб Малоу.......................................ст. 10
Теорія Девіда Мак Клелланда......................................ст. 14
Теорія СВР.....................................................................ст. 15
Двофакторна теорія Герцберга....................................ст. 17
Процесійні теорії...........................................................ст. 18
Теорія підкріплення.......................................................ст. 22
Мотивація, як функція управління………………....ст. 25
Мотиваційна політика фірми………..........................ст. 27
Матеріальна мотивація праці.....................................ст. 31
Нематеріальна мотивація праці.................................ст. 37
Досвід мотивації у зарубіжних країнах.....................ст. 40
Висновки……………………………………………….ст. 42
Список використаної літератури…………………...ст. 44
1. Вступ.
Шлях до управління лежить через розуміння його мотивації. Тільки знаючи, що рухає людиною, що спонукає її до діяльності, які мотиви лежать в основі її дій, можна спробувати розробити ефективну систему форм і методів управління людиною.
Управління з’явилося разом із людьми. Там де хоча б дві людини об’єднувалися в прагненні досягти якоїсь спільної мети , виникало завдання координації їхніх спільних дій, розв’язання якого хтось із них повинний був брати на себе. У цих умовах він ставав керівником, що управляє, а інший - його підлеглим , виконавцем.
На всіх етапах становлення суспільства проблема управління стояла досить гостро і багато людей намагалися вирішити її, але їхні труди носили розрізнений характер і не укладали узагальненої теорії.
І тільки в другій половині минулого століття після перемоги промислової революції на Заході ситуація різко змінилася. Ринкові відносини володіли всіма сферами життя суспільства. Як гриби після дощу зростали крупні фірми, що потребували великого числа керівників вищого і середнього рівнів, спроможних приймати грамотні раціональні рішення, що вміли працювати з великими масами людей , що були б вільні у своїх учинках. Тому від керуючих був потрібний високий професіоналізм , компетентність, уміння співставляти свою діяльність з існуючими законами. У результаті з'являється група людей, що спеціально займаються управлінською діяльністю. Цим керівникам уже не потрібно тримати своїх підлеглих у покірності владною рукою. Головним завданням стає кропітка організація і щоденне управління виробництвом із метою забезпечення найбільшого прибутку власникам фірми. Ці люди стали називатися менеджерами.
В теорії менеджменту менеджерами називають спеціалістів, що, використовуючи різноманітні методи і тактику управління, сприяють досягненню організацією або підприємством певних цілей.
Отож, менеджментом є тип науково-практичного управління, тобто керівництва людьми і виробництвом, що дозволяє виконувати поставлені завдання найбільш гуманним і економічним шляхом. Оскільки завданням менеджменту є досягнення мети, важливо правильно її визначити. Якщо ми ставимо перед собою завдання удосконалювання організації, не уточнивши її цілей, то ризикуємо запропонувати кращі засоби виконання непотрібних функцій або кращі шляхи досягнення незадовільних кінцевих результатів. Без перебільшення можна сказати, що заподієний при цьому збиток вимірюється мільярдами.
Мистецтво вибору і формулювання правильної мети, управління процесом її реалізації, включаючи оцінку досягнутого ступеня реалізації, відрізняють дійсно вмілого менеджера-керівника.
Неможливо прагнути управляти людьми, якщо і керівникам, і підлеглим цілі цілком не ясні. Управляти - значить спонукати інших до досягнення ясної мети, а не змушувати інших робити те, що вважаєш правильним.
Варто зауважити, що відповідно до простого американського визначення процесу управління «менеджер робить будь-що руками інших».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Курсова робота на тему: Роль мотивації як функції управління

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок