Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Перспективи розвитку гомеопатії у промисловому виробництві. НОЗОДИ

Перспективи розвитку гомеопатії у промисловому виробництві. НОЗОДИ

Назва:
Перспективи розвитку гомеопатії у промисловому виробництві. НОЗОДИ
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
32,88 KB
Завантажень:
230
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Курсова робота з промислової технології лікарських засобів
на тему:
«Перспективи розвитку гомеопатії у промисловому виробництві. НОЗОДИ.»
 


План
Вступ
1.Історія розвитку і основні положення
гомеопатії (гомотоксології)…………………………………………………..4
2. С. Ганеман – засновних сучасної гомеопатії…………………………….6
2.1. Відкриті принципи гомеопатії за Ганеманом………………………….8
3. Головні принципи в гомеопатії…………………………………..……..14
4. Гомеопатія в Україні………………………………………………..…….19
5. ГЛЗ, їх офіційний статус у світі та в Україні,
стан виробництва та реєстрації………………………………………..…….22
6. Гомеопатичні препарати та ЛФ ГЛЗ………………………………..……26
7. Клінічні випробування ГЛЗ…………………………………………..…..28
8. Інструкція до медичного застосування ГЛЗ…………………………..…30
9. Представники препаратів фірми „-Heel”………………………………....31
10. Нозоди — нова група іммуномодулюющих препаратів……………….32
Висновок
Список використаної літератури
Список оглядової літератури
ВСТУП
В останні роки в Україні спостерігається зростання уваги лікарів, провізорів та пацієнтів до ряду оригінальних напрямків медицини, зокрема гомеопатії. Фармацевтичний ринок інтенсивно поповнюється новими гомеопатичними препаратами як вітчизняного, так і закордонного виробництв, що зумовило необхідність проведення наукових досліджень у галузі гомеопатичної фармації. Шляхи вирішення проблем функціонування спеціалізованих гомеопатичних аптек, створення сучасного асортименту гомеопатичних засобів, питання розробки та контролю якості гомеопатичних препаратів знайшли відображення у роботах О.Должнікової (1992 р.), Н.Суботнікової (1994 р.), Н.Ветютнєвої (1998 р.), О.Москаленко (2001 р.), С.Осипенко (2002 р.) та інших.
1.Історія розвитку і основні положення гомеопатії (гомотоксології).
Гіппократ писав про три принципи терапії: подібність, тотожність, проти подібність. Принцип подібності згадував і Парацельс. Останні два принципи широко використовуються в сучасній медицині. Принцип подібності розвинув (ввів) Ганеман в своїх дослідженнях, таким чином став основоположником класичної гомеопатії. В результаті сформувались два напрямки лікування – аллопатичне ( яке зараз підтримується офіційною медициною) і гомеопатичне.
Із всієї різноманітності різних терапевтичних напрямків сьогодні особливий інтерес представляє вчення німецького лікаря-гомеопата Ганса-Генріха Рекевега про гомотоксини – гомотоксикологія.
Гомотоксини – токсичні речовини екзогенного (токсини вірусів, бактерій, найпростіших, грибків, важкі метали, пестициди, різні алопатичні препарати), ендогенного (продукти розпаду пошкоджених власних тканин, метаболіти в надлишковій кількості) походження, які в організмі людини викликають активацію великої захисної системи. До гомотоксинів можна також віднести: психічні (стрес), фізичні ( електромагнітні поля, високий радіаційний фон), біологічні ( навколишнє середовище, харчування) фактори, які негативно впливають на процеси саморегуляції організму і можуть викликати гомотоксикоз.
Ганс-Генріх Рекевег народився 9 травня 1905р. в Герфорді (Німеччина). Ще в роки навчання в університеті він почав проводити токсикологічні і фармакологічні досліди. Вивчаючи на собі дію препаратів. В результаті він зробив висновок, що захворювання протікають, підчиняючись певним закономірностям і не ізольовано один від іншого, а в тісному взаємозв’язку (всі захворювання являються дією попереднього і готують грунт для розвитку наступного). Тому для їх лікування потрібен одночасний вплив на всі механізми, які підтримують захворювання. Таке можливе тільки при використанні одночасно декількох ЛЗ. Ці домисли привели до перших спроб створити власні комплексні препарати в сучасних ЛФ. В якості сировини Рекевег використовував компоненти рослинного, мінерального, тваринного походження, а також каталізатори, вітаміни, токсини, ембріональні тканини здорових тварин. Препарати він виготовляв використовуючи в лікуванні дуже малі дози діючих речовин, отримати нові фармакологічні можливості лікувального впливу, і в той же час безпечну терапію, зберігши при цьому цілісний підхід до лікування хворого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Курсова робота на тему: Перспективи розвитку гомеопатії у промисловому виробництві. НОЗОДИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок