Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Неспецифічні гнійно-запальні захворювання органів сечової системи

Неспецифічні гнійно-запальні захворювання органів сечової системи

Назва:
Неспецифічні гнійно-запальні захворювання органів сечової системи
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
25,27 KB
Завантажень:
482
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Неспецифічні гнійно-запальні захворювання органів сечової системи
Неспецифічні гнійно-запальні захворювання органів сечової системи виникають під впливом різноманітних інфекційних агентів.
З другого боку, начало та хронічний перебіг захворювання залежить від загального стану організму. Серед цих захворювань найчастіше спостерігається пієлонефрит. 
Пієлонефрит (рис.20,21) – неспецифічний інфекційно-запальний процес при якому одночасно чи послідовно уражуються ниркова миска, чашечки і паренхіма нирки, головним чином проміжна (інтерстиціальна) тканина. Ізольованого гнійного нефриту і ізольованого пієліту не буває; інфекційний процес переходить із нирки на стінку ниркової миски, або навпаки з миски на паренхіму нирки. Залежно від того звідки почався запальний процес розрізняють нефропієлоуретерит і уретеропіелонефрит.
Пієлонефрит спостерігається у 20 - 40% хворих с ураженням нирок і верхніх сечових шляхів. Жінки і дівчата хворіють частіше ніж чоловіки. Це пов'язано з анатомофізіологічними особливостями сечівника бо у жінок він широкий та короткий, тому інфекція легше проникає висхідним шляхом у сечовий міхур і далі у нирку. Жінки частіше хворіють на цистит з приводу дефлорації, вагітності, ін-фекції статевих органів.
Виділяють первинний пієлонефрит, при якому не порушується відтікання сечі, та вторинний, коли процес виникає в умовах уростазу. За перебігом розрізняють хронічний і гострий пієлонефрит. Перший має інтенсивний характер перебігу. При хронічному пієлонефриті – повільний, млявий, з періодичними загостреннями. Згодом він зумовлює склероз ниркової паренхіми, що має, як наслідок артеріаль-ну гіпертензію та хронічну недостатність нирок (ХНН). Процес може бути одно – і востороннім.
З урахуванням шляхів проникнення інфекції розрізнюють:
1. Гематогенний (низхідний) пієлонефрит.
2. Уріногенний (висхідний); а) при порушен-ні прохідності сечових шляхів (обструктивний); б) при нирковока-м'яній хворобі; в) при туберкульозі нирок; г) при інших ураженнях нирок.
За особливостями перебігу, залежно від віку і стану орга-нізму: 1) новонароджених; 2) хворих похилого віку; 3) вагітних 4) при цукровому діабеті та ін.
Збудниками пієлонефриту може бути будь-який мікроорганізм. Найчастіше це буває кишкова паличка, стафілококи, протей, ентеро-кок та ін, Нерідко мікроорганізми під дією несприятливих чинників (зміни рН сечі, введення антибіотиків) втрачають свою оболонку і перетворюються в L- форми та протопласти.
За сприятливих умов вони знову перетворюються у відповідні вегетативні форми. Однією особливістю пієлонефриту е наявність асоціацій мікроорганізмів. Приблизно у 15% хворих не вдасться вия-вить збудників на звичайних живильних середовищах. У таких випад-ках можна висловити припущення, що процес спричинений L- формами бактерій, мікоплазмами чи вірусами.
У разі гострого пієлонефриту патоморфологічні зміни залежать від стадії запального процесу. У І стадії (серозний пієлонефрит) спостерігається збільшення нирок, набрякання навколишньої клітко-вини. Мікроскопічно виявляють множенні запальні інфільтрати. При II стадії (гнійний пієлонефрит) утворюються дрібні гнійні осередки. Під апостематозним нефритом (рис.17) розуміють виникнення множин-них дрібних осередків під капсулою нирки, в ділянці кіркового шару нирки. Гнійні інфільтрати поширюються до ниркових сосочків. У деяких хворих біля основи сосочка утворюється щільний інфільтрат, який потім перетворюється на абсцес, що порушує оновлення сосоч-ка і призводить до його відторгнення. Злиття дрібних гнійних осе-редків призводить або до некрозу - карбункула нирки, або до утво-рення широкої порожнини – абсцесу, Формування карбункула пов'язане з виникненням септичного ембола, який закриває просвіт судини.
Для хронічного пієлонефриту характерні осередковість і різно-манітність (поліморфність) змін у нирковій тканині; при двосторонньому процесі - асиметрія ураження різного ступеня. Послідовно ділянки запалення замінюються ділянками склеротичної сполучної тканини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Курсова робота на тему: Неспецифічні гнійно-запальні захворювання органів сечової системи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок